Байбуртян Армен Ваганович
| Байбуртян Армен Ваганович | |
|---|---|
| вірм. Արմեն Բայբուրթյան | |
| Народився |
2 квітня 1964 (60 років) Єреван, Вірменська РСР, СРСР |
| Країна |
 Вірменія |
| Діяльність | історик, дипломат |
| Галузь | історія |
| Alma mater | Єреванський державний університет |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Знання мов | вірменська, російська, англійська і французька |
| Заклад | Єреванський державний університет |
| Батько | Байбуртян Ваган Аракелович |
Армен Ваганович Байбуртян (вірм. Արմեն Բայբուրթյան; нар. 2 квітня 1964, Єреван) — вірменський політичний діяч і дипломат, син Вагана Байбуртяна.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1986 р. закінчив історичний факультет Єреванського державного університету, у 1989 р. — аспірантуру по кафедрі історії того ж університету; кандидат історичних наук. У 1989-1991 рр. викладав загальну і дипломатичну історію на кафедрі історії Єреванського університету.
З 1991 р. — радник із зовнішніх зв'язків Першого заступника Голови, потім Голови Верховної ради Вірменської РСР; з 1992 р. — радник відділу міжнародних організацій Міністерства закордонних справ Вірменії.
У 1993-1995 роках — заступник постійного представника Вірменії в ООН; в 1995-1997 роках — генеральний консул Вірменії в Лос-Анджелесі. У 1996 р. присвоєно ранг надзвичайного посланника і повноважного міністра.
У 1997-2000 роках — заступник міністра закордонних справ Вірменії; у 1999 р. присвоєно ранг надзвичайного і повноважного посла. З 1999 р. одночасно викладав в інституті іноземних мов імені Брюсова, доцент.
У 2000-2004 роках — надзвичайний і повноважний посол Вірменії в Індії, за сумісництвом також — у Шрі-Ланці, Непалі та Індонезії.
З грудня 2004 р. обіймав посаду заступника Міністра закордонних справ Вірменії. 23 лютого 2008 р. заявив про підтримку акцій опозиції; в той же день звільнений у відставку з позбавленням дипломатичного рангу[1].
У 2011 р. — головний консультант вірменського офісу ООН[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ованисян Л. (24 лютого 2008). Уволены армянские дипломаты, поддержавшие оппозицию. Кавказский узел. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
- ↑ Южный Кавказ — единое целое?. Yerevan State University. 13 жовтня 2011. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Байбуртян Армен Ваганович. Энциклопедия фонда «Хайазг». Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 3 жовтня 2013.
- Біографія [Архівовано 6 липня 2019 у Wayback Machine.]