Байкова гора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Байкова гора

Кладовище на Байковій горі, 1888 рік
Загальна інформація
50°25′08″ пн. ш. 30°30′20″ сх. д. / 50.418888890027773186° пн. ш. 30.50555556002777990° сх. д. / 50.418888890027773186; 30.50555556002777990Координати: 50°25′08″ пн. ш. 30°30′20″ сх. д. / 50.418888890027773186° пн. ш. 30.50555556002777990° сх. д. / 50.418888890027773186; 30.50555556002777990
Країна  Україна
Адмінодиниця Київ
Засновано 24 жовтня 2002[1]
Площа 1,1 гектар
Карта
Байкова гора. Карта розташування: Київ
Байкова гора
Байкова гора
Байкова гора (Київ)
CMNS: Байкова гора у Вікісховищі

Ба́йкова гора́ — історична місцевість на території Голосіївского району міста Києва. Розташована вздовж Байкової вулиці між вулицями Миколи Грінченка, Володимира Брожка, Гайдамацькою, Гайдамацьким провулком і південно-західною границею району.

Назва місцевості походить від прізвища генерал-майора С. В. Байкова (17721848), учасника Наполеонівських війн 1812, який бувши у відставці, мешкав на Печерську й купив за річкою Либідь у 1831 році земельну ділянку з хутором Либідь (він і став хутором Байковим)[2][3].

1851 року територія Байкова хутора передана військово-інженерному відомству, але він продовжував існувати до кінця ХІХ століття (востаннє нанесений на план Києва за 1888 рік). 1889 року замість вирубленої частини Байкового гаю було збудовано військовий сухарний завод. З 1877 року до побудови заводу ця частина Байкового гаю була місцем народних гулянь.

Ділянка розташовувалася між нинішнім Байковим кладовищем й урочищем Протасів Яр, у районі сучасної трикотажної фабрики. Від нього назва перейшла на всю місцевість, а також на тутешні гору, яр, вулицю й гай, де проводилися народні гуляння.

В 1834 році на частині земель поруч із хутором було влаштоване однойменне кладовище.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://kmr.gov.ua/decree_gol.asp?Id=5305
  2. В енциклопедичному довіднику «Київ» помилково вказано, що назви гори, хутора та кладовища пов'язані з генералом П. І. Байковим, якому начебто цю місцевість було подаровано за заслуги перед Вітчизною.
  3. Рибаков, 1997, с. 61–70..

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]