Байлюк Ієронім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Байлюк Ієронім
Загальна інформація
Народження 27 серпня 1897(1897-08-27)
Скала-Подільська
Смерть 15 листопада 1963(1963-11-15) (66 років)
Прага
Національність українець
Військова служба
Роки служби 19161920
Приналежність Flag of the Ukranian State.svg УНР
Вид ЗС Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР, USS kokarda.svg УСС, ZUNR coa.svg УГА
Війни / битви Радянсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
«Воєнний хрест» (УНР)
Хрест Симона Петлюри
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)

Ієронім Байлюк (27 серпня 1897, м-ко (нині смт) Скала-Подільська, нині Борщівського району Тернопільської області — 15 листопада 1963, Прага, тепер Чехія) — військовий і громадський діяч, інженер, діяч культури. Стрілець Українських січових стрільців (1916—1918), Української Галицької армії (кінець 1918—1919) та Армії УНР (1920).

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри, Воєнним хрестом і Хрестом відродження.

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив 5 класів Академічної гімназії (Львів, 1914).

15 липня 1925 року в «Перебігу життя» писав:

«В році 1919 [у складі Галицької армії] відступив на Україну та після різних переворотів 1920 року перейшов з бригадою генерала Кравса на територію ЧСР. До 1922 року перебував у Терезині. Весною того року начорно повернувся на Галичину, де був заарештований польською поліцією. По переведенню слідства, після трьохмісячної тюрми, був звільнений в Скалі. Тут працював в українських товариствах „Просвіта“, „Січ“ та був секретарем товариства „Рідна школа“. Восени того ж року під час виборів до сойму вдруге був арештований та обвинувачений в підпалах панських фільварків та належності до тайної військової організації. Після двохмісячної тюрми у Чорткові із-за браку доказів був звільнений. З того часу переслідуваний польською поліцією, примушений вдруге весною 1924 року тікати до ЧСР. Тут учащав на гімназично-реальні курси в Йозефові та 9 червня 1925 року зложив іспит зрілости.»

Хворів на цукровий діабет.

Диплом інженера-економіста отримав в Українській Господарській академії в Подєбрадах 11 червня 1932 року. Його прізвище є в списку випускників УГА, які працювали в культурно-просвітньому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини.

Приятель скульптора Михайла Бринського й упорядник його скульптурної спадщини. Виконуючи його заповіт, передав через Василя Касіяна до музею в Івано-Франківську 48 скульптур разом із портретом. Портрет М. Бринського роботи українського художника Юрія Вовка та деякі його скульптури передав до рідного села М. Бринського (село Долина), де при місцевій бібліотеці засновано музей скульптора.

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри, Воєнним хрестом і Хрестом відродження.

Література[ред.ред. код]

  • Б. Мельничук. Байлюк Ієронім // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 25-26. — ISBN 978-966-528-318-8.
  • Українська господарська академія в Ч. С.Р., Подєбради, 1922—1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Реґенсбурґ — Мюнхен, 1932—1972 / Голов, ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972.
  • ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Oп. 1. — Спр. 666. — Арк. 15, 205.