Байсангур Бенойський
| Байсангур Бенойський | |
|---|---|
| чеч. Бенойн БойсгӀар | |
 | |
| Народження |
1794[1] Беной, Чечня |
| Смерть |
1861[1] Хасав'юрт, Дагестан повішення |
| Звання | Наїб |
| Війни / битви | Кавказька війна |
 Байсангур Бенойський у Вікісховищі | |
Байсангур Бенойський (чеч. Бенойн БойсгӀар, нар. 1794, Беной, Чечня — пом. 3 березня 1861, Хасав'юрт, Дагестан) — чеченський полководець XIX століття, наїб імама Шаміля, учасник Кавказької війни 1817—1864 років.
У боях з російськими військами він втратив одну руку, ногу і одне око. Щоб він міг триматися в сідлі його прив'язували до коня. 25 серпня 1859 після облоги у фортеці Гуніб імам Шаміль вирішив здатися в полон. Після здачі Шаміля в полон Байсангур разом зі своїм загоном прорвався через оточення царських військ і пішов у Чечню[2][3].
8 травня 1860 Байсангур і колишні наїби Шаміля Ума Дуєв і Атаба Атаєв підняли нове повстання в Чечні. У червні того ж року загін Байсангура і Солтамурада завдав поразки військам російського генерал-майора Муси Кундухова в бою біля містечка Пхачу. Повстанці Атаба Атаєва блокували укріплення Євдокімовське, а загін Уми Дуєва звільнив від росіян аули Аргунської ущелини. Загальні сили повстанців досягали в той момент 1500 осіб. У листопаді проти них було кинуто 8 сотень козаків, 9 батальйонів піхоти, 4 стрілецькі роти і 9 гармат.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б MAK
- ↑ Ш. А. ГАПУРОВ, А. В. БАКАШОВ. Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2010, № 1 (12). [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Доктор исторических наук, профессор Дадаев Юсуп Усманович «Наибы и мудиры Шамиля»
|
