Бакай Ігор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакай Ігор Михайлович
Народився 17 листопада 1963(1963-11-17) (55 років)
Рівне, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність політик
Alma mater Академія праці і соціальних відносин[d]
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2]
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Ігор Михайлович Бакай (*17 листопада 1963, Рівне, Українська РСР, СРСР) — український політик-корупціонер, звинувачений у зловживанні владою та незаконній витраті коштів[3]. Колишній голова правління НАК «Нафтогаз України» (Квітень 1998 — квітень 2000), голова Державного комітету України з водного господарства (21 липня — 2 жовтня 2003), керівник Державного управління справами (2 жовтня 2003 — 24 грудня 2004)

Знаходиться у міжнародному розшуку. Втік до Росії, де і отримав громадянство 22 березня 2005.

Освіта[ред. | ред. код]

1978-1982 — Березнівський лісовий технікум, технік лісового господарства.

1994-1997 — Академія праці і соціальних відносин, факультет правознавства, юрист.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

1982-1984 — служба в Радянській армії.

1984-1989 — начальник бази підготовки футбольної команди СКА «Карпати» Прикарпатського Військового Округу, Львів.

1989-1991 — бригадир, майстер дільниці лісорозробки Якутії.

1991-1992 — голова кооперативу «Козацькі страви», Львів.

1992-1994 — президент компанії «Велес», Київ.

1994-1995 — президент корпорації «Республіка», Київ.

1995-1996 — голова координаційної ради АТЗТ «Інтергаз».

З 1996 по 1998 — Народний депутат України 2-го скликання.

Квітень 1997 — січень 2000 — позаштатний радник Президента України.

Вересень 1997 — квітень 1998 — 1-й заступник Голови Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України.

З 1998 по 2002 — Народний депутат України 3-го скликання.

Квітень 1998 — квітень 2000 — голова правління НАК «Нафтогаз України».

21 липня — 2 жовтня 2003 — Голова Державного комітету України з водного господарства.

2 жовтня 2003 — 24 грудня 2004 — Керівник Державного управління справами.

З травня 2005 — знаходиться в міжнародному розшуку по підозрі в здійсненні злочинів, зловживання владою і службовим становищем, а також незаконній витраті 828,5 млн гривень.

З 22 березня 2005 — громадянин Росії.

У 2010 році всі справи проти Бакая в Україні були закриті.

27 жовтня 2017 року Таганський суд Москви заарештував Ігоря Бакая у справі по шахрайству[4][5].

Інше[ред. | ред. код]

10 березня у селі Трахтемирів згорів маєток Ігоря Бакая[6].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]