Бакинська губернія
| Бакинська губернія | |
 |
|
 |
|
| Центр | Баку |
| Існувала | 1859 |
| Площа | 39 100 (1897) |
| Населення | 826 700 осіб (1897) |
| Густота | 21.1 осіб / км² |
| Попередники | Шемахінська губернія |
| Наступники | Азербайджанська РСР |
| Історія Азербайджану | |
|---|---|
|
|
| Історичні області | |
| Арран • Карабах¹ • Мугань • Чухур-Саад • Шабран • Ширван | |
| Середньовіччя | |
| Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу • Сефевідська держава | |
| Новий час | |
| Азербайджанські ханства Області: Закатальський округ |
|
| Новітній час | |
| Бакинська комуна • Диктатура Центрокаспію ЗДФР • Березневі події • АДР |
|
| Сучасність | |
| Азербайджанська РСР Азербайджанська Республіка ¹ Більша частина області перебуває під контролем невизнаної НКР |
|
|
Портал «Азербайджан» |
Бакинська губернія (азерб. Bakı quberniyası) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Центр — місто Баку.
Створена в 1859 році з Шемахінської губернії. Ліквідована 1920 року.
Включала 6 повітів: Бакинський, Кубинський, Шемахінський, Гокчайський, Джевадський та Ленкоранський. Площа — 39,1 тис. км².
Населення (1897) — 826,7 тис. чол., в том числі азербайджанці — 58,7%, тати — 10,8%, росіяни — 8,9%, вірмени — 6,3%, лезгини — 5,8%, талиші — 4,2%. Тих, що мають освіту — 7,9%.
Головними галузями промисловості були видобуток та переробка нафти, винокуріння та приготування муки. В кінці XIX століття в губернії було 247 щовкоткацьких та шовкомотальних фабрик та 125 гончарних заводів.
Персоналії[ред. • ред. код]
- Ахундов Велі Юсуфович — уродженець селища Сараї, партійний і державний діяч, Перший секретар ЦК КП Азербайджану.
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
