Бакинська губернія
Бакинська губернія | ||||
Герб | ||||
Центр | Баку | |||
---|---|---|---|---|
Існування | 1846 — 1920 | |||
Утворена |
як Шамахинська 1846, перейменована у Бакинську 1859 | |||
Площа | 39 100 (1897) | |||
Населення | 826 700 осіб (1897) | |||
Густота | 21.1 осіб / км² | |||
Попередники | Шамахинська губернія | |||
Наступники | Азербайджанська РСР | |||
Історія Азербайджану | |
---|---|
![]() | |
Історичні області | |
Арран • Карабах¹ • Мугань • Чухур-Саад • Шабран • Ширван | |
Середньовіччя | |
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу • Сефевідська держава | |
Новий час | |
Азербайджанські ханства Закатальський округ | |
Новітній час | |
Бакинська комуна • Диктатура Центрокаспію | |
Сучасність | |
Азербайджанська РСР ¹ Більша частина області перебуває під контролем невизнаної НКР | |
Портал «Азербайджан» |
Бакинська губернія (азерб. Bakı quberniyası) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Центр — місто Баку.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Губернія була утворена в 1846 році, як Шамахинська. У 1859 році губернаторство було перенесено з міста Шамахи в Баку, з перейменуванням з Шамахинської губернії на Бакинську. Ліквідована 1920 року.
Включала 6 повітів: Бакинський, Кубинський, Шемахинський, Гокчайський, Джевадський та Ленкоранський. Площа — 39,1 тис. км².
Населення (1897) — 826,7 тис. чол., в том числі азербайджанці — 58,7%, тати — 10,8%, росіяни — 8,9%, вірмени — 6,3%, лезгини — 5,8%, талиші — 4,2%. Тих, що мають освіту — 7,9%.
Головними галузями промисловості були видобуток та переробка нафти, винокуріння та приготування борошна. В кінці XIX століття в губернії було 247 щовкоткацьких та шовкомотальних фабрик та 125 гончарних заводів.
Персоналії[ред. | ред. код]
- Ахундов Велі Юсуфович — уродженець селища Сараї, партійний і державний діяч, Перший секретар ЦК КП Азербайджану.
![]() |
Це незавершена стаття з історії Азербайджану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |