Бакинська губернія

Бакинська губернія
Герб
Центр	Баку
Існування	1859
Площа	39 100 (1897)
Населення	826 700 осіб (1897)
Густота	21.1 осіб / км²
Попередники	Шемахінська губернія
Наступники	Азербайджанська РСР

Історія Азербайджану
Історичні області
Арран • Карабах¹ • Мугань • Чухур-Саад • Шабран • Ширван
Середньовіччя
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу  • Сефевідська держава
Новий час
Азербайджанські ханства Області: Каспійська область Губернії: Бакинська • Єлизаветпольська • Ериванська Округи: Закатальський округ
Новітній час
Бакинська комуна • Диктатура Центрокаспію ЗДФР • Березневі події • АДР Муганська РР • Аракська республіка
Сучасність
Азербайджанська РСР Азербайджанська Республіка Чорний січень Карабаська війна ¹ Більша частина області перебуває під контролем невизнаної НКР
Портал «Азербайджан»

Бакинська губернія (азерб. Bakı quberniyası) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Центр — місто Баку.

Створена в 1859 році з Шемахінської губернії. Ліквідована 1920 року.

Включала 6 повітів: Бакинський, Кубинський, Шемахінський, Гокчайський, Джевадський та Ленкоранський. Площа — 39,1 тис. км².

Населення (1897) — 826,7 тис. чол., в том числі азербайджанці — 58,7%, тати — 10,8%, росіяни — 8,9%, вірмени — 6,3%, лезгини — 5,8%, талиші — 4,2%. Тих, що мають освіту — 7,9%.

Головними галузями промисловості були видобуток та переробка нафти, винокуріння та приготування борошна. В кінці XIX століття в губернії було 247 щовкоткацьких та шовкомотальних фабрик та 125 гончарних заводів.

Персоналії

• Ахундов Велі Юсуфович — уродженець селища Сараї, партійний і державний діяч, Перший секретар ЦК КП Азербайджану.

Це незавершена стаття з історії Азербайджану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.