Бакинська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакинська губернія
Baku gub coa n655.png

Герб
Baku governorate map.jpg
Центр Баку
Існування 18461920
Утворено як Шамахинська 1846,
перейменована на Бакинську 1859
Площа 39 100 (1897)
Населення 826 700 осіб (1897)
Густота 21.1 осіб / км²
Попередники Шамахинська губернія
Наступники Азербайджанська РСР
Історія Азербайджану
Ancient Azerbaijan 4.jpg
Історичні області
Арран • Карабах¹ • Мугань • Чухур-Саад • Шабран • Ширван
Середньовіччя
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу  • Сефевідська держава
Новий час

Азербайджанські ханства
Області:
Каспійська область
Губернії:
Бакинська • Єлизаветпольська • Ериванська

Округи:
Закатальський округ
Новітній час

Бакинська комуна • Диктатура Центрокаспію
ЗДФР • Березневі події • АДР

Муганська РР • Аракська республіка
Сучасність

Азербайджанська РСР
Азербайджанська Республіка
Чорний січень
Карабаська війна


¹ Більша частина області
перебуває під контролем невизнаної НКР

Портал «Азербайджан»

Бакинська губернія (азерб. Bakı quberniyası) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії (потім - Російської республіки і Азербайджанської Демократичної Республіки). Центр — місто Баку.

Історія[ред. | ред. код]

Губернія була утворена в 1846 році, як Шамахинська. В 1859 році через руйнівний землетрус у губернському місті Шамахи найвищим указом від 6 грудня управління Шемахинською губернією і всі, хто був там губернські установи були переведені у Баку і губернія була перейменована на Бакинську[1]. Цим же указом Баку був зведений у ступінь губернське місто. В 1860 році до неї приєднано Кубинський повіт, а потім по утворенню Єлизаветпольської губернії до останньої відійшли повіти Нухінський і Шушинський.[2]

В 1905-1906 роках зважаючи на Вірмено-татарську різанину у Баку діяло тимчасове генерал-губернаторство.[2]

Губернія була скасована в 1920 році після радянізації Азербайджану.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Губернія мала у своєму складі 6 повітів: Бакинський, Кубинський, Шемахинський, Гокчайський, Джевадський та Ленкоранський. Площа — 39,1 тис. км².

Населення (1897) — 826,7 тис. чол., в том числі азербайджанці — 58,7%, тати — 10,8%, росіяни — 8,9%, вірмени — 6,3%, лезгини — 5,8%, талиші — 4,2%. Тих, що мають освіту — 7,9%.

Головними галузями промисловості були видобуток та переробка нафти, винокуріння та приготування борошна. Наприкінці XIX століття в губернії було 247 щовкоткацьких та шовкомотальних фабрик та 125 гончарних заводів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Документы по истории Баку. 1810—1917. — Баку, 1978, с. 69
  2. а б Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti Ensiklopediyası: I cild. — С. 241—244.

Персоналії[ред. | ред. код]