Баклан маріонський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баклан маріонський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сулоподібні (Suliformes)
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae)
Рід: Leucocarbo
Вид: Баклан маріонський
Leucocarbo melanogenis
Blyth, 1860
Синоніми
*Leucocarbo atriceps melanogenis
  • Phalacrocorax melanogenis
Посилання
Вікісховище: Leucocarbo melanogenis
Віківиди: Leucocarbo melanogenis
ITIS: 824175
NCBI: 1522879

Баклан маріонський[1] (Leucocarbo melanogenis) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae). Раніше вважався підвидом баклана імператорського (Leucocarbo atriceps).

Поширення[ред. | ред. код]

Птах гніздиться на субантарктичних островах Крозе, Принс-Едуард і Маріон.[2]

Опис[ред. | ред. код]

Птах завдовжки 70 см, розмахом крил до 125 см. Самці більші за самиць. Більша частина тіла вкрита оперенням чорного кольору. Живіт, груди, щоки та вуха білі. Над основою дзьоба є помаранчева пляма. Навколо очей є блакитне кільце. Дзьоб темно-коричневий.[3]

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Живиться дрібною рибою і морськими безхребетними. За здобиччю пірнає на глибину до 25 м (максимальна глибина 60 м). Сезон розмноження триває в період з листопада по лютий. Створює моногамні пари на сезон. Гніздиться на землі на виступах і вершинах крутих скель у колоніях від 10 до сотні птахів. Гнізда будує з гуано, болота, водоростів і трави. Відкладає до 5 яєць (переважно 2—3 яйця).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Kennedy, Martyn; Gray, Russell; Spencer, Hamish. The Phylogenetic Relationships of the Shags and Cormorants: Can Sequence Data Resolve a Disagreement between Behavior and Morphology? (PDF). The Phylogenetic Relationships of the Shags and Cormorants: Can Sequence Data Resolve a Disagreement between Behavior and Morphology?. Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  3. Bouglouan, Nicole (ред.). Crozet Shag. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 7 March 2021.