Баклан перуанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баклан перуанський
Leucocarbo bougainvillii qtl2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сулоподібні (Suliformes)
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae)
Рід: Leucocarbo
Вид: Баклан перуанський
Leucocarbo bougainvilliorum
(Lesson, 1837)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Синоніми
Phalacrocorax bougainvillii
Phalacrocorax bougainvilliorum
Leucocarbo bougainvillii
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Leucocarbo bougainvillii
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Leucocarbo bougainvilliorum
ITIS logo.svg ITIS: 824002
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 146616

Баклан перуанський[2] (Leucocarbo bougainvilliorum) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae).

Етимологія[ред. | ред. код]

Вид названо на честь французького дослідника Луї Антуана де Бугенвіля (1729—1811)

Поширення[ред. | ред. код]

Баклан перуанський гніздиться вздовж тихоокеанського узбережжя Перу та північної частини Чилі. Невелика популяція також розмножується на невеликій ділянці атлантичного узбережжя в Аргентині, але вона знаходиться на межі вимирання. У негніздовий сезон птахи мігрують на південь вздовж узбережжя Чилі, або на північ вздовж Еквадору, Колумбії та Панами. За оцінками 1999 року, чисельність виду становила 3,7 млн осіб.

Опис[ред. | ред. код]

Баклан завдовжки до 78 см. Голова, шия, спина, крижі, надхвіст чорного кольору з блакитним відтінком. Груди та живіт білі. Рожеві ноги. Дзьоб сіруватий з червонуватою основою.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Розмноження відбувається цілорічно з піком у листопаді та грудні. Гніздиться на землі на виступах і вершинах крутих скель. Гнізда будує з гуано. У колоніях високої щільності на квадратний метр припадає до трьох гнізд. Відкладає 3 синьо-зелених яйця. Інкубаційний період 26-32 днів. Живиться дрібною рибою і морськими безхребетними.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2018). Leucocarbo bougainvilliorum: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 4 травня 2021
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]