Баклан перуанський
| Баклан перуанський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leucocarbo bougainvilliorum (Lesson, 1837) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Phalacrocorax bougainvillii Phalacrocorax bougainvilliorum Leucocarbo bougainvillii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Баклан перуанський[2] (Leucocarbo bougainvilliorum) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae).
Етимологія[ред. | ред. код]
Вид названо на честь французького дослідника Луї Антуана де Бугенвіля (1729—1811)
Поширення[ред. | ред. код]
Баклан перуанський гніздиться вздовж тихоокеанського узбережжя Перу та північної частини Чилі. Невелика популяція також розмножується на невеликій ділянці атлантичного узбережжя в Аргентині, але вона знаходиться на межі вимирання. У негніздовий сезон птахи мігрують на південь вздовж узбережжя Чилі, або на північ вздовж Еквадору, Колумбії та Панами. За оцінками 1999 року, чисельність виду становила 3,7 млн осіб.
Опис[ред. | ред. код]
Баклан завдовжки до 78 см. Голова, шия, спина, крижі, надхвіст чорного кольору з блакитним відтінком. Груди та живіт білі. Рожеві ноги. Дзьоб сіруватий з червонуватою основою.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Розмноження відбувається цілорічно з піком у листопаді та грудні. Гніздиться на землі на виступах і вершинах крутих скель. Гнізда будує з гуано. У колоніях високої щільності на квадратний метр припадає до трьох гнізд. Відкладає 3 синьо-зелених яйця. Інкубаційний період 26-32 днів. Живиться дрібною рибою і морськими безхребетними.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2018). Leucocarbo bougainvilliorum: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 4 травня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- BirdLife International. Species factsheet: Phalacrocorax bougainvillii. Архів оригіналу за 10 липня 2007. Процитовано 12 серпня 2005.
- Red List. Red List of Threatened Species, IUCN. Архів оригіналу за 4 березня 2011. Процитовано 12 серпня 2005.
- de la Peña, Martín R.; Rumboll, Maurice (1998). Birds of Southern South America and Antarctica. London: HarperCollinsPublishers. ISBN 0-00-220077-5.
- GROMS. Global Register of Migratory Species. Архів оригіналу за 3 березня 2013. Процитовано 12 серпня 2005.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|