Бакіров Андрій Рінатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Бакіров
Андрій Рінатович Бакіров
Ім'я при народженні Андрій Рінатович Бакіров
Народився 3 липня 1961(1961-07-03) (62 роки)
Кизил
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Чернігів (Україна)
Діяльність актор з 1983 року, режисер з 1996 року
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Посада Художній керівник Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Сайт teatr.cn.ua/person/andrij-bakirov/

Андр́ій Рін́атович Баќіров (3 липня 1961, місто Кизил Тувинської АР) — художній керівник Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Заслужений артист України (2012).[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення у 1983 р. Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого працював у Чернігівському обласному українському музично-драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка артистом драми.

З 1989 по 1996 рр – актором у Чернігівському обласному театрі для дітей та молоді.

У 1990 році закінчив режисерські курси при Міністерстві культури СРСР. З 1996 по 2002 р. працював режисером-постановником Чернігівського обласного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.

Режисер[ред. | ред. код]

У двох Чернігівських театрах він здійснив постановки близько двадцяти різножанрових вистав сучасного та класичного репертуару, зокрема: «Служниці» Ж.Жене, «Дванадцята ніч» та «Сон літньої ночі» В.Шекспіра, «Наш Декамерон» Е.Радзинського, «Живи і пам’ятай» В.Распутіна, «Історія про щастя і біду…» Ф.Г.Лорки, «Три сестри» А.Чехова, «Людина і джентльмен» Едуардо де Філіппо, «Мертві душі» М.Гоголя, «Ідентифікація танго» за творами С.Мрожека, Е.Йонеско та Ф.Достоєвського та інші.

Художній керівник[ред. | ред. код]

З 2010 р. Бакіров А.Р. призначений на посаду художнього керівника – головного режисера Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка. За цей період він здійснив постанову низки вистав, серед яких «Дуже старий сеньйор з великими крилами» А.Курейчика за мотивами оповідання Г.Маркеса, «Французька вечеря» М.Камолетті, «Безумний день, або весілля Фігаро» П.-О.Бомарше, «Наше містечко» Т.Уайлдера, моновистава «Целофанове щастя» К.Ходікян, «Каліка з острова Інішмаан» М.МакДонаха, «Комедія помилок» В.Шекспіра, «Тато в павутинні» та «Смішні Гроші» Р.Куні, «Ніч перед Різдвом» за мотивами повісті М.Гоголя, «Вій. Докудрама» Н.Ворожбит, «Скапен» за Молєром та інші.

Багато з них стали переможцями і лауреатами престижних театрально-мистецьких конкурсів і фестивалів як в Україні, так і за її межами (Білорусь, Єгипет, Польща, Росія).

Відзнаки[ред. | ред. код]

За великі творчі досягнення, значний внесок у розвиток українського національного театрального мистецтва А.Бакірова у 2001 р. було нагороджено премією «Експеримент» Спілки театральних діячів України, у 2005 р. – срібною медаллю Академії Мистецтв України.

У листопаді 2012 р. за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурно-освітній розвиток Чернігівської області, значні професійні здобутки, багаторічну сумлінну працю Бакірову А.Р. було присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».[1]

Творча діяльність Бакірова А.Р. неодноразово була відзначена Почесними грамотами і подяками Міністерства культури України, Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради, Чернігівської міської ради.

За високі творчі досягнення Бакіров А.Р. у 2016 р. був нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, а в 2017 р. – орденом «За заслуги» ІІІ ст.[2]

У 2018 році найпрестижнішу театральну відзнаку Міністерством культури України – щорічну Премію імені Леся Курбаса присуджено заслуженому артисту України А.Р.Бакірову за постановку вистави «Вій. Докудрама» Н.Ворожбит за мотивами повісті М.Гоголя.

Здобутки[ред. | ред. код]

Велику увагу у своїй режисерській діяльності А.Бакіров приділяє створенню сценаріїв та постановці театралізованих концертних програм, присвячених відзначенню державних свят та ювілейних дат вітчизняної історії, видатних діячів української культури.

Важливим напрямом у творчій роботі Бакірова А.Р. як художнього керівника театру є організація фестивальної діяльності.

Вже декілька років поспіль Чернігівський драмтеатр є традиційним учасником таких фестивалів, як Регіональний фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини» у Чернівцях, Всеукраїнський театральний фестиваль «Вересневі самоцвіти» у місті Кропивницький, Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «В гостях у М.В. Гоголя» у Полтаві, Міжнародний фестиваль жіночої творчості імені М.К. Заньковецької у Ніжині.

Зокрема, на фестивалі комедії «Золоті оплески Буковини»-2015 перше місце у номінації «кращий режисерський задум та втілення» присуджено виставі «Комедія помилок» В. Шекспіра у постановці заслуженого артиста України Андрія Бакірова, яка на фестивалі «Мельпомена Таврії»-2016 була удостоєна Гран-прі фестивалю, а на Міжнародному фестивалі українського театру в Кракові «Схід-Захід» (Польща, 2017) нагороджена дипломом за кращу режисерську роботу.

Його вистава «Ніч перед Різдвом» за однойменною повістю М.Гоголя здобула перемогу на фестивалі комедії «Золоті оплески Буковини»-2016 (Чернівці) у номінаціях «кращий режисерський задум та втілення», «краще музичне вирішення вистави» і «краще пластичне вирішення».

На Міжнародному театральному фестивалі «Біла вежа»-2016 у Бресті (Білорусь) ця вистава стала переможцем у номінації «Кращий акторський ансамбль», а на V Міжнародному фестивалі українського театру в Кракові «Схід-Захід» (Польща, 2018) удостоєна Гран-прі фестивалю.[3]

До 200-річчя відзначення подвигу Героїв Крут художній керівник театру Андрій Бакіров зробив сценічну версію драматургічного твору А.Покришеня «Балада про Крути».

Ця вистава здобула перемогу в номінації «За найкращу драматичну виставу» на Першому Всеукраїнському театральному фестивалі-премії «ГРА».[4]

Значне місце у культурному житті регіону належить традиційному проведенню в Чернігові Міжнародних фестивалів «Слов'янські театральні зустрічі».

В ювілейному XXV Міжнародному фестивалі «Слов'янські театральні зустрічі» у жовтні 2017 р. взяли участь 10 театральних колективів з України, Білорусі, Польщі. Упродовж 2016-2018 рр. за ініціативою художнього керівника театру Бакірова А.Р. на базі театру відбувався Міжнародний театральний фестиваль моновистав «Чернігівське відлуння», участь в якому взяли театри Білорусі, Вірменії, Німеччини, Польщі, Румунії, США та інш.

Цитати[ред. | ред. код]

Про театр[ред. | ред. код]

Ліві лапки Театр – це особлива енергія. Це особливе диво! Ну, дійсно, гинуть герої, відбуваються катастрофи, чи навпаки – ми стаємо свідками прекрасного кохання!... Але, реально, нічого цього не існує?! Є – Театр! Актори. Це значною мірою «великий обман»! І люди хочуть бачити цей «обман» і входити в іншу реальність. Але! Коли «великий обман» творчості перетворюється на блазнювання і шахрайство, то глядач це відразу відчуває. Відчуває і нам не вірить! Сидить у глядацькій залі і дивиться на людей на сцені, які щось там роблять, але його – глядача – це залишає байдужим. Таке «шахрайство» часто можна побачити у серіалах. Думаєш: про що вони говорять? навіщо це? Воно наповнено випадковістю, а в мистецтві нічого випадкового не може бути, навіть дрібниць. Праві лапки

[5]

Від актора до режисера[ред. | ред. код]

Ліві лапки Щодо вибору акторської професії у мене ніколи питань не виникало, бо народився у сім’ї акторів. Змалку був на сцені, навіть дівчат грав. З достатньо відомими акторами у дитинстві виходив на сцену. Закінчив акторський факультет, працював актором певний час у Чернігівському обласному (тоді ще не академічному театрі ім.Шевченка), потім – у створеному Чернігівському Молодіжному театрі. А далі – спробував себе в якості режисера, і так цим захворів, що повністю зникло бажання виходити на сцену актором. Так буває. Я знаю значну кількість режисерів, які грають у власних виставах, але це не для мене. Був випадок, коли склалися надзвичайні обставини і я мав вийти на сцену замість хворого актора, але вже за п’ять хвилин думав – хто це поставив? Стільки сил треба мати! І ніяк не міг позбутися під час дії свого погляду на акторів як режисер, а не як партнер по виставі. Праві лапки

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б [1] [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №646/2012 Про відзначення державними нагородами України
  2. [2] [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №82/2017 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру
  3. [3] [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]Нова перемога на фестивалі «Схід – Захід»!
  4. [4] [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] #GRA : «Вій. Докудрама» - краща драматична вистава!
  5. Андрій Бакіров: «Театр – це потужна енергія і диво!». Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.