Перейти до вмісту

Бак-е-Фін

Координати: 33°56′47″ пн. ш. 51°22′21″ сх. д. / 33.946277777778° пн. ш. 51.372611111111° сх. д. / 33.946277777778; 51.372611111111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бак-е-Фін
33°56′47″ пн. ш. 51°22′21″ сх. д. / 33.946277777778° пн. ш. 51.372611111111° сх. д. / 33.946277777778; 51.372611111111
ТипПерські сади[1][2] і пам'ятка культури[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
СтатусІранська національна спадщинаd[3] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа7,6 га[2] і 173,4 га[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Іран[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняKashan Countyd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бак-е-Фін. Карта розташування: Іран
Бак-е-Фін
Бак-е-Фін
Бак-е-Фін (Іран)
Мапа
CMNS: Бак-е-Фін у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бак-е-Фін (перс. باغ فینСад Фін) — історичний перський сад біля Кашану. Вважається найстарішим садом в Ірані.[5]

Історія

[ред. | ред. код]

Сад заснований на початку ери Сефевідів, проте сучасний дизайн отримав під час правління шаха Аббаса Першого (1587—1629), відновлений під час правління Фатх-Алі Шах Каджара (1797—1834). Невід'ємний елемент саду «чахар-бак» — лазня-хамам здобула поганої слави, коли у 1849 році у ній вбили великого міністра Аміра Кабіра. Зараз Бак-е-Фін — популярне туристичне місце на маршруті Кашан — Ісфахан.

Дизайн

[ред. | ред. код]

Стиль саду можна визначити як традиційний «чахар-бак»: великий прямокутник з деревами і кущами, оточений павільйонами, флігелями та високою стіною. За стіною пишного саду простягається пустеля. Вода в фонтани подається з відстані 1,5 км акведуками «канат» з гір Каркас на півдні. Вона розливається по саду каналами, викладеними блакитною плиткою. Напір води дозволив будівельникам влаштувати міні-фонтани. Вздовж доріжок висаджені кипариси, платани, мигдаль, яблуні, вишні та сливи. У парку також ростуть квіти: лілії, іриси, жасмини, тюльпани, нарциси, шипшина, кущова троянда, амарант, левкой, фіалки.

Охорона

[ред. | ред. код]

У 2011 році разом з вісьмома іншими садами внесений у список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО під назвою Перські сади.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://iranicaonline.org/articles/bag-e-fin
  2. а б в г д https://whc.unesco.org/uploads/nominations/1372.pdf
  3. а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  4. а б archINFORM — 1994.
  5. Richardson, Tim. The world's 50 most beautiful gardens: Asia, Africa, Australasia, and the Americas. Telegraph.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 16 червня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]