Балаж Бела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балаж Бела
угор. Balázs Béla
Ім'я при народженні угор. Bauer Herbert[1]
Народився 4 серпня 1884(1884-08-04)[3][4][…]
Сеґед, Угорщина[2][6]
Помер 17 травня 1949(1949-05-17)[2][3][…] (64 роки)
Будапешт, Друга Угорська республіка[2][6]
·інсульт
Поховання Керепеші
Країна  Угорщина
Діяльність поет, письменник, сценарист, хореограф, кінокритик, лібретист, кінорежисер, film theorist, композитор, aesthetician, фотограф
Alma mater Будапештський університет (1906)
Науковий ступінь доктор філософських наук
Знання мов угорська[3][7]
Заклад Nyugatd і Q61942857?
Партія Комуністична партія Німеччини
Батько Simon Bauerd
Брати, сестри Бауер Ервін Симонович і Bauer Hildad
У шлюбі з Edith Boned
Нагороди
IMDb ID 0049462

Балаж Бела (псевдонім Герберта Бауера; 4.VIII 1884, Сегед — 17.V 1949, Будапешт) — угорський письменник і теоретик кіно.

Життєпис[ред. | ред. код]

У літературі виступив 1908 як поет-символіст.

Учасник Пролетарської революції в Угорщині 1919, після поразки якої емігрував до Відня, 1927 — до Берліна. В 1931—45 жив у СРСР.

Романи: «Неможливі люди» (1930), «Карлусь Бруннер» (1936), «Генріх починає боротьбу» (1941), збірки віршів — «Лети, моє слово» (1944), «Мій шлях» (1945). Автор книг про кіномистецтво, автобіографічного роману «Юність мрійника» (1948), сценаріїв, казок. В Угорській Народній Республіці було встановлено державну премію ім. Б. Балажа в галузі кінематографії.[8]

Примітки[ред. | ред. код]