Балакенський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балакенський район

азерб. Balakən rayonu

Azeri-GeorgiaBorderZaqatala.jpg
Адм. центр Балакен
Країна Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан
Регіон Азербайджан
Азербайджанська РСР
Номерний знак 08
Населення
 - повне
  • 97 700 осіб (2017)
Площа
 - повна 923 км²
Висота
 - максимальна 496 метр
 - мінімальна 496 метр
Дата заснування 8 серпня 1930
Веб-сайт balaken-ih.gov.az/index.html
Код ISO 3166-2 AZ-BAL
Balakan in Azerbaijan (semi-secession).svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Балакенський район

Балакенський район (азерб. Balakən rayonu, до 11.08.1991 — Белоканський[1]) — адміністративна одиниця (район) на північному заході Азербайджану. Центр — місто Балакен.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва району походить від назви районного центру, міста Белокани, розташованого на однойменній річці. Сам же топонім Белокани походить від тюркських слів «бел» (височина) і «кан» (джерело, криниця), тобто — джерело в височини[2].

Історія[ред. | ред. код]

Белоканський район утворено 8 серпня 1930 року. 4 січня 1963 року скасовано, а територію передано Загатальскому району, 6 січня 1965 року відновлено[3].

Географія і природа[ред. | ред. код]

Район межує на півночі з Росією, на сході і південному сході з Загатальським районом, на заході і південному заході з Грузією.

Рельєф району на північному сході — гірський, на півдні і південному заході — низовинний. На півночі, у Великому Кавказькому хребті, уздовж кордону з Росією, розташовані вершини Гутон (3648 метрів), Тіновросо[ru] (3385 метрів) та інші. Низовина складається з антропогенових, а гори — з юрських і крейдових відкладень[4]. На території розташовані колчеданно-поліметалічні (Філіс-чай, Тенрос, Кас-даг, Катех) і глиняні родовища[5]. На території Белоканського району поширені бурі гірськолісові, алювіальні лучно-лісові і алювіальні лучні ґрунти. На півночі і північному сході велику територію займають ліси (дуб, бук, граб та інші). На високогірних територіях розташовані субальпійські та альпійські луки. Ландшафти лучно-лісові і гірськолісові, гірсько-лучні і скелясті[6]. З тварин на території району проживають гірські козли (тури), олені, козулі, бурі ведмеді, сарни, кабани, кам'яні і лісові куниці, вовчок сірий та інші. З птахів — орли, соколи, фазани та інші. 2/3 Закатальського державного заповідника розташовані на території Белоканського району.

Клімат помірний жаркий, напіввологий субтропічний, у нагір'ї — холодний і вологий. Середня температура в січні коливається від -7,8 до -1,5 °С, у липні від 10,5 до 24,5 °С. Середньорічний рівень опадів — 600—1400 мм. Річкова мережа густа, з великих річок протікають Белокани, Мазим, Каних і Катех.

Населення[ред. | ред. код]

Численность населения
1939 1959 1970[7] 1976[6] 1979[8] 1989[9] 1991[10] 1999 2009[11] 2013 2014 2017
32 964 35 510 51 219 55 600 58 881 68 843 70 500 83 732 89 827 93 000 93 800 96 800

1976 року густота населення становила 60,2 осіб/км2, 2009 року ця цифра склала 99 осіб/км2.

На 2009 рік 88,7 % населення проживає в селах.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Назва муніципалітету Кількість населення
1 Балакенський муніципалітет 82 777
2. Кабахчольський муніципалітет 1 005
3. Катеський муніципалітет 7 432
4. Газмаський муніципалітет 6 639
5. Кулларський муніципалітет 5 794
6. Толібський муніципалітет 5 719
7. Ханіфійський муніципалітет 5 571
8. Талабінський муніципалітет 5 028
9. Магамаларський муніципалітет 4 572
10. Гарагалський муніципалітет 3 672
11. Кеський муніципалітет 3 595
12. Рохошамбулський муніципалітет 3 438
13. Шарифський муніципалітет 3 231
14. Ціябшарипський муніципалітет 3 086
15. Керталінський муніципалітет 2 996
16. Шамбулський муніципалітет 2 796
17. Халаталинський муніципалітет 2 731
18. Пуштаталинський муніципалітет 2 292
19. Ітіталинський муніципалітет 2 115
20. Кацбінайський муніципалітет 2 110
21. Сарибулацький муніципалітет 1 543
22. Почбінайський муніципалітет 1 246
23. Чедерабталинський муніципалітет 846
24. Рочахмадський муніципалітет 428

Господарство і економіка району[ред. | ред. код]

В радянський час у районі було розвинене переважно сільське господарство, було збільшено обороти тютюнництва, коконівництва, тваринництва, рільництва і вирощування фруктів. 1975 року в районі працювало 18 колгоспів. На 1975 рік в районі придатних земель було 33,2 тисячі гектарів, з них: 11,7 тисяч гектарів орних земель, 5,3 тисяч гектарів земель, виділених під багаторічні рослини, 2,3 тисячі гектарів земель, залишених для відпочинку, 800 гектарів, виділених під сінокіс, 2,3 тисячі гектарів пасовищ. З 11,7 тисяч гектарів 52 % виділено під зернові і зернобобові культури, 16 % під технічні культури, 5 % під овочі і картоплю, 27 % — під кормові культури. На 4,1 тисячі гектарів вирощувалися фрукти, на 65 гектарах — чай. В колгоспах району утримували 12 тисяч голів великої рогатої худоби і 12,6 тисяч голів дрібної. 1975 року господарства району продали державі 4,5 тисячі тонн тютюну, 389 тонн коконів шовкопряда. В районі були тютюново-ферментаційний і консервний заводи, районний відділ тресту «Азсільгосптехніка», комбінат побутового обслуговування, виробничий і лісовий комбінати.

Нині район належить до Шекі-Закатальського економічного району. Белоканський район є переважно сільськогосподарським районом[4]. В районі процвітає тваринництво, овочівництво, вирощування зерна і фруктів. У господарствах на 2017 рік міститься 36581 голова великої, 36376 голів дрібної рогатої худоби і 186399 голів птиці. В районі 7 тисяч гектарів виділено під багаторічні рослини, 3 тисячі гектарів використовується в підсобних господарствах, 18 тисяч гектарів — орні, 8,5 тисяч га виділено під пасовища, 311 гектарів — під сінокіс. 2017 року в районі вироблено 48076 тонн зерна, 718 тонн бобових, 317 тонн тютюну, 5257 тонн картоплі, 24115 тонн овочів, 32218 тонн фруктів і ягід, 233 тонни винограду і 4085 тонн баштанних культур.

З сільськогосподарських підприємств у районі діють: фірма «Azza», колективне господарство імені Мірзи Алекпера Сабіра, виробничий кооператив «Шафак». Останні роки почала розвиватися промисловість, діють підприємства: цех з переробки фундука «Dərya-R», цегельний завод ТОВ «Balakənkərpic», піщано-щебеневий завод, завод бетонних конструкцій, завод комбікормів ТОВ «Azəryemsənaye», шовковий завод, консервний завод ВАТ «Konserv» і тютюново-ферментаційний завод ТОВ «AZ-AQRO»[5].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Через район проходить автодорога Баку-Тбілісі[5], залізниця Євлах-Белокани. У селі Тулі розташований аеропорт, що з'єднує місто Белокани з Баку.

На 2017 рік в районі діють 16 АТС і 25 поштових відділень.

Культура, освіта та охорона здоров'я[ред. | ред. код]

В районі видається громадсько-політична газета «Балакян» (до 1939 року — «Гизил Балакян», в 1939—1965 роках — «Ірелі», в 1965—1991 роках — «Шен хаят»). 1936 року на території району розпочато радіомовлення.

В районі на 2009 рік було 25 дошкільних закладів, 49 загальноосвітніх шкіл, 2 професійних училища, музична школа та школа мистецтв, 17 клубів, 20 будинків культури, музей, 52 бібліотеки, парк культури і відпочинку[4].

У Белоканському районі знаходяться 6 лікарень на 556 ліжок, 8 лікарських амбулаторій, центр епідеміології та гігієни, 19 фельдшерско-акушерських пунктів[4]. На 2009 рік у медзакладах району працювало 148 лікарів, 15 стоматологів, 548 середніх медичних працівників, з яких 61 акушер.

Белоканський район багатий на архітектурні пам'ятки. В районі розташовані: фортеця Пері-кала[прояснити] (XII—XIII століття) і храм (1780) в селі Куллар; фортеця (XVII століття) і мечеть (1902), храм і молитовня (дата побудови невідома) у селі Катех; мечеть у селі Ітітала; мечеть у селі Халатала (XVII століття); храм у селі Ганіфа (XIV століття); мечеть з мінаретом у місті Балакен (XIX століття); стародавні кладовища в селах Солбан (XII століття) і Магомалар (II—I століття до н. е.), руїни міста (VI—VIII століття) і фортеця (XIX століття) в селі Магомалар; мавзолей у селі Тюлі (XIV століття)[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Електронний бюлетень «Зміни географічних назв держав-учасників СНД» (оновлений станом на 2019 рік)
  2. Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / под ред. Р. Алиевой. — Баку : Шарк-Гарб, 2007. — Т. 1. — С. 24.
  3. Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку : Азернешр, 1979. — С. 6. Archived листопад 27, 2018 на сайті Wayback Machine.
  4. а б в г д Balakən rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2011. — Т. III.(азерб.)
  5. а б в Balakən rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2007. — Т. Azərbaycan.(азерб.)
  6. а б Балакән рајону // Азербайджанська радянська енциклопедія: в 10 томах = Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы(азерб.) / Ҹ. Гулијевин редаксијасы илә. — Баку : АСЕ-нын баш редаксијасы. — Т. 1. — С. 579—580.
  7. Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям (кроме РСФСР)
  8. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений, сел-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (кроме РСФСР)
  9. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу
  10. Division of Azerbaijan
  11. Общегосударственная перепись населения Азербайджана. 2009, Баку.

Посилання[ред. | ред. код]