Військово-морський музейний комплекс «Балаклава»
 | Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Об'єкт 825 ГТС, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з жовтня 2021. |
Військово-морський музейний комплекс «Балаклава»  | |
|---|---|
 | |
| 44°29′51″ пн. ш. 33°35′48″ сх. д. / 44.497362° пн. ш. 33.596749° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Україна, Севастополь |
| Адреса | вул. Таврійська набережна, 11 Балаклава (Севастополь) |
| Засновано | 1 червня 2003 |
| Директор | Харівський Олег Ігорович[1] |
| Куратор | Військово-історичний комплекс «Михайлівська батарея» |
| Сайт | muzey-sevastopol.com/820/820-03 |
  Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» (Україна) | |
 | |
Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» — унікальний музейний комплекс, розташований в підземеллях гори Таврос, в штольнях колишнього підземного заводу з ремонту та обслуговування підводних човнів на західному березі Балаклавської бухти.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Так званий, «об'єкт 825 ГТС» — легендована назва підземного комплексу, призначеного для укриття, ремонту та обслуговування підводних човнів 613-го та 633-го проектів, а також для зберігання боєприпасів, призначених для цих субмарин. У каналі довжина 602 метра підземного об'єкта могло розміститися до семи ПЧ. До складу комплексу входила також ремонтно-технічна база (об'єкт 820), призначена для зберігання та обслуговування ядерної зброї. Після розпаду СРСР об'єкт як військова одиниця втратив свою актуальність і був розформований.
Відкриття військово-морського музейного комплексу «Балаклава» відбулося 1 червня 2003 року[1][2].
До військово-морського музейного комплексу входять підземна частина заводу, арсенал, а також морський причал і кілька будівель. До огляду відкриті зони навколо штучного каналу, який проходить гору наскрізь, декілька цехів заводу і арсенал, де зберігалися торпеди та ядерні боєголовки[2].
План розвитку експозиції музею передбачає створення підводної експозиції в каналі заводу, осушення сухого доку й постановку в нього списаного підводного човна; відновлення приміщень заводу і мінно-торпедної частини та створення в них експозицій, присвячених періоду «холодної війни», історії військово-морської бази та підземного заводу[1].
Експозиція музею[ред. | ред. код]
Наразі в музеї діє дві експозиції — «Підводні сили Чорноморського флоту 1944—1994 рр.» і «Історія створення і розвитку Військово-Морських Сил України з 1992 р.»
|
|
|
|
Експозиція «Підводні сили Чорноморського флоту 1944—1994 рр.».
| |||
На базі збережених підземних споруд організовані експозиції про історію Військово-Морського Флоту, про підводні сили Чорноморського флоту колишнього СРСР, про військові та політичні аспекти «холодної війни». До огляду відкриті зони вздовж підземного каналу, колишні цехи заводу і арсенал. Представлені моделі бойових кораблів, зразки техніки та озброєння. В одній із штолень знаходиться виставка раритетів Кримської війни 1853—1856 років[3].
Робота музею[ред. | ред. код]
Час роботи музейного комплексу з 10.00 до 15.00. Вихідний день — понеділок.
Тривалість екскурсії — одна година.
Потрапити до музею з центру Севастополя краще за все автобусом на Балаклаву з 5-го кілометра (кінець проспекту Генерала Острякова).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Севастопольський військово-морський музейний комплекс «Балаклава». Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 11 січня 2013.
- ↑ а б Військово-морський музейний комплекс «Балаклава». Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 11 січня 2013.
- ↑ Опис музею-заповідника Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» (музей підводних човнів) [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт Національного військово-історичного музею України[недоступне посилання з квітня 2019]
- У Військово-морського музейного комплексу «Балаклава» — велике майбутнє. Микола Недогибченко. Газета «Флот України». 22.06.2004
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
