Балакін Володимир Миколайович
 | ||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Володимир Миколайович Балакін | |||||||||||||
| Народження | 1 вересня 1913 | |||||||||||||
| Київ, Російська імперія | ||||||||||||||
| Смерть | 1992 | |||||||||||||
| Київ, Україна[1] | ||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР
| |||||||||||||
| Позиція | Захисник | |||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
Володи́мир Микола́йович Бала́кін (1 вересня 1913[2],—1992[3]) — радянський футболіст, що виступав на позиції центрального захисника у київських клубах «Локомотив» та «Динамо». Був учасників матчів у окупованому Києві в 1942 році у складі команди «Старт». Після завершення кар'єри працював дитячим тренером.
Брат футболіста київського «Динамо» та відомого радянського арбітра Миколи Балакіна.
Життєпис[ред. | ред. код]
Футбольну кар'єру Балакін розпочинав у складі київського «Локомотива», де провів три повноцінні сезони. З початком війни був відправлений на передову, брав участь у обороні Києва. Потрапив у полон під Борисполем, де й зустрів у таборі колишнього нападника «Динамо» Миколу Коротких. Згодом футболістів, разом з іншими полоненими було переведено до іншого табору — у Дарниці. Саме там вони зіштовхнулися з Миколою Трусевичем, воротарем та капітаном довоєнного «Динамо». Незабаром сформувалася ціла група колишніх радянських футболістів, звільнених з полону, які працювали здебільшого на Київському хлібзаводі № 1. Вони об'єдналися у команду, що протистояла угорським, румунським та німецьким воякам. Найбільш відомим став матч-реванш проти команди «Флакельф», який згодом було названо «Матчем смерті». Загалом футболістами «Старта» було зіграно з 7 червня по 16 серпня 1942 року 10 матчів, здобуто 10 перемог, забито 56 голів, пропущено — 11. Під час війни батька Володимира та Миколи Балакіних було забрано в гестапо та вбито через його приналежність до комуністичної партії[4].
Після закінчення кар'єри гравця працював тренером у дитячій команді «Іскра»[5]. Пізніше перейшов до новоствореної київської Футбольної школи молоді, де приклав руку до виховання таких відомих в майбутньому футболістів, як Біба, Лобановський, Базилевич, Ануфрієнко, Крощенко, Трояновський та інші[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ FootballFacts.ru
- ↑ 1 вересня в історії Динамо (рос.) . «Динамо Київ від Шурика». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
- ↑ Евстафьева Т. Футбольные матчи 1942 года команды «Старт» в оккупированном немцами Киеве и судьбы её игроков [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. // Бабин Яр: масове убивство і пам’ять про нього: Матеріали міжнародної наукової конференції, 24-25 жовтня 2011 р., м. Київ. — (к): Укр. центр вивчення історії Голокосту, Громад. к-т для вшанування пам’яті Бабиного Яру, 2012. — 256 с. — С. 62
- ↑ Боролися футболом (рос.) . Історичний сайт про ФК «Динамо» (Київ). Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
- ↑ Андрій Біба: Раніше футбол був більш джентельменський (рос.) . «Динамо Київ від Шурика». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
- ↑ Валерій Лобановський. Чотири життя в футболі (рос.) . «Футбольно-пізнавальний квартал». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль гравця (рос.) . «Footbook». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 23 квітня 2013.
- Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 23 квітня 2013.
| |||||