Баланчук Олексій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баланчук Олексій Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Баланчук Олексій Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 3 березня 1978(1978-03-03)
Кривий Ріг
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (36 років)
Многопілля, Ясинуватський район
поховання: Кривий Ріг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Олекса́ндрович Баланчу́к — солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Кулеметник, 93-а окрема механізована бригада.

Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі поміж селами Многопілля — Червоносільське — Перемога. Олексій перебував у складі десанту БМП № 132 — разом з автомобілями батальйону «Донбас» в'їхали на околицю села, де по ньому терористами випущено 3 ПТУРи. Два не поцілило, третій влучив у БМП. Віктора Ходака важко поранило, через деякий час він помер у будинку — загорілася будівля від потрапляння снаряду. В БМП тоді ж загинули солдати Віктор Ходак та Євген Петров.

3 вересня 2014-го тіло Олексія Баланчука разом з 96 тілами інших загиблих привезено до дніпропетровського моргу. Упізнаний бойовими товаришами і родичами.

Вдома залишилася дружина та 10-річна донька. Похований в Кривому Розі на кладовищі «Центральне».

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)

Джерела[ред. | ред. код]