Балдуїн III (король Єрусалиму)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Балдуїн III
Balduin3 big.jpg
Король Єрусалиму
Початок правління: 1143
Кінець правління: 1162
Попередник: Фулько I
Наступник: Аморі I
Дата народження: 1130
Місце народження: Єрусалим
Дата смерті: 10 лютого 1162(1162-02-10)
Місце смерті: Бейрут
Дружина: Феодора Комніна
Династія: Династія Анжуйська
Батько: Фулько I
Мати: Мелісенда I

Балдуїн III (*1130 —†10 лютого 1162) — король Єрусалиму 11431162 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 1130 року у родині Фулько I та Мелісенди I. Виховувався під опікою матері. Здобув чудову освіту. У 1143 році після смерті батька був коронований разом з Мелісендою, проте остання зберегла усю повноту влади. Балдуїн більше займався військовими справами. Проте, незабаром виникла потреба нагальних дій з оборони кордонів від правителів Алепо та Дамаску. У 1147 році Балдуїн III зазнав поразки у битві при Босра. Але це не призвело до територіальних втрат держави.

Згодом надавав допомогу учасником Другого хрестового походу. У 1149 році, після загибелі князя Раймунда, встановив регенство над Антіохійським князівством. Намагався видати свою двоюрідну сестру Констанцію за свого союзника, але марно. У 1150 році він вступив у конфлікт з матір'ю стосовно володарювання в королівстві. Ця боротьба тривала до 1153 року, коли Балдуїн III нарешті повністю взяв контроль над Єрусалимом. Водночас він втручався у справи графства Триполійського (після смерті Раймунда II). Балдуїн II допоміг своїй тітці Годьєрні встановити регентсво у графсті. Тоді ж Балдуїн III робив спроби зберегти залишки Едеського графства, завдав поразки атабеку Нур-ад-Діну у битві при Айнтабі, втім змушений був залишити територію Едеського графства. Ще у 1152 році здобув також перемогу над Артукідами у північній Сирії.

Разом з цим у 1153 році Балдуїн III відібрав місто Аскалон у фатимідського Єгипту. У 1156 році було також укладено мир з Нур-ад-Діном. У 1157 році король втрутився у конфлікт між Тьєрі Фландрським та Райнальдом Шатільойном за місто Шайзар. У 1158 році Балдуїн III поблизу Тиверіадського озера переміг Нур-ад-Діна, який вимушений був укласти з Єрусалимський королівством новий мирний договір, вигідний Балдуїнові.

Для зміцнення свого становища з 1157 року Балдуїн III робив спроби укласти союз з Візантією, зрештою цього вдалося досягти у 1158 році. Наступного року король стає регентом Антіохійського князівства. В цей час значення Єрусалимської держави значно зросло. Але 10 лютого 1162 року в Бейруті Балдуїн III раптово помер. За деякими відомостями його було отруєно Раймундом II Триполійським.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Феодора Комніна, небога імператора Мануїла I Комніна.


Джерела[ред.ред. код]

  • Vgl. Steven Runciman: Geschichte der Kreuzzüge. C.H.Beck, München 1995, ISBN 3-406-39960-6, S. 666
  • René Grousset, L'Empire du Levant : Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. " Bibliothèque historique ", 1949 (réimpr. 1979), 648 p. (ISBN 2-228-12530-X).