Баликова Ніна Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баликова Ніна Сергіївна
Народилася 28 березня 1989(1989-03-28) (35 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність перекладачка
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Членство Національна спілка журналістів України
Нагороди Премія імені Максима Рильського

Ні́на Сергі́ївна Балико́ва (нар. 28 березня 1989, Київ) — українська перекладачка з японської, лавреатка премії ім. Максима Рильського (2018).

Член Національної спілки журналістів України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в журналістській сім'ї. З дитинства захоплювалася японським аніме, згодом зацікавилася вивченням японської історії, літератури, мистецтва. З медаллю закінчила київський ліцей «Наукова зміна», учасниця всеукраїнських і міжнародних учнівських олімпіад і літературних конкурсів, у яких перемагала й посідала призові місця, зокрема 2006 року нагороджена дипломом 2-го ступеня Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України. Здобула стипендію Президента України (2006/2007 навчальний рік).

З відзнакою закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, здобула ступінь магістра з правом викладання, перекладу і дослідницької роботи, спеціальність — японська мова та література і англійська мова. У 2010—2011 роках за обміном студентів навчалася й стажувалася з японської мови в Університеті Тенрі (префектура Нара, Японія). У лютому 2011 року разом з групою японських студентів стажувалася в Інституті англійської мови Ґріффіт (Griffith English Language Institute), м. Голд-Кост (штат Квінсленд, Австралія).

У вересні 2012 року пройшла відбірковий етап за стипендіальною дослідницькою програмою Міністерства освіти і науки Японії, тема дослідження: «Social Role of Media in Coverage of Industrial Accidents (comparing Fukushima Daiichi and Chernobyl)». З жовтня 2013 по лютий 2015 року досліджувала тему в Токійському університеті. З квітня 2015 по вересень 2017 навчалася в токійському Університеті Васеда, де здобула ступінь магістра з медіа та міжнародних комунікацій.

З жовтня 2013 року працювала позаштатним кореспондентом, а від жовтня 2014-го до повернення в Україну — власним кореспондентом газети «Голос України» в Японії.

Аспірантка Інституту філології, тема дисертаційного дослідження — «Самітницька література Японії: від трансгресії до канону».

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка статей у наукових збірниках з японської мови й літератури, перекладів давньояпонської класичної прози. Уривки з книжки есеїв філософа, письменника, буддійського монаха XIV століття Кенко-хоші «Нотатки знічев'я» українською мовою надруковано в другому томі хрестоматії японської літератури (2011). Лекцію на тему самітництва в японській літературі жанру «дзуйхіцу» вміщено в підручнику «Японська література: Курс лекцій» (2015).

У серпні 2017 року в державному спеціалізованому видавництві «Либідь» вийшла друком книжка першого українського перекладу твору Кенко-хоші «Нотатки знічев'я»[1] (видання презентовано в Києві в Мистецькому арсеналі)[2]. Цей переклад здобув Премію Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2017 рік (вручено в листопаді 2018-го)[3].

Авторка книжки дитячих казок «Міс Кішка» — видання з частиною авторських ілюстрацій (2004).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Михайло Сорока. Ще один український крок до загадкової Японії. Укрінформ. 28 серпня 2017. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  2. Тетяна Пасова. Ще один твір з класики японської літератури на книжкових полицях. Голос України. 30 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  3. В'ячеслав Кириленко вручив Премію імені Максима Рильського. Урядовий портал. 15 листопада 2018. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.

Джерела[ред. | ред. код]