Балин (Кам'янець-Подільський район)
село Балин | |
---|---|
Костьол | |
Країна | ![]() |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Смотрицька селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 2270 |
Площа | 4,356 км² |
Густота населення | 521,12 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32440 |
Телефонний код | +380 3858 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°52′59″ пн. ш. 26°40′24″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 26.67333° сх. д.Координати: 48°52′59″ пн. ш. 26°40′24″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 26.67333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
268 м |
Найближча залізнична станція | Балин |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32440, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Балин, вул. Учительська, 16 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Ба́лин (пол. Balin, Balina) — село (колишнє містечко) в Україні, у Смотрицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 2270 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село Балин розташоване вздовж річки Мукша. Через село проходить автошлях територіального значення Т 2308.
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка датується 15 листопада (24 листопада за новим стилем) 1436 року — король Володислав надає шляхтичу Домарату 40 гривень на село Балина.[1].
У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Чемерівці, Балина, Залісці і Лищовче були в управлінні Домаратка Фурмановського та Дороти і Петра Сбикловських[2].
Балин належить до давніх поселень. 1493 року тут було 32 дими.
Король Польщі Сигізмунд I Старий надав Балин:
- Миколаю Сенявському та його нащадкам чоловічої статі[3];
- після битви під Обертином (22 серпня 1531) — ротмістру Олександеру Сенявському, сину Миколая, який в ній відзначився; за сприяння нового власника Балин став містом;
- у Балині зазвичай проходили «збройні пописи» шляхти цілого Подільського воєводства;
- пізніше за часів Речі Посполитої стало королівщиною, центром Балинського староства, до якого також входили передмістя Майдан, село Волощина, присілок Циганівка[4].
У 1809 році дідич Юзеф Дверницький «відступив» маєток у Балині Іванові (Янові) Богушу — голові подільських судів. Тут у домі Богуша часто мешкав відомий тодішній польський поет Римуальд Корсак (помер 1817 року в містечку Жванчик (нині — село Великий Жванчик) — іншому маєтку Богуша).
1814 року Балинський маєток за борги було виставлено на продаж, він поділився на дрібні володіння.
1845 році пани Садовські заклали у Балині кінний завод, один з найкращих у ті роки на Поділлі.
У 1905 році селяни спалили панський маєток, а панські і церковні землі розділили.
В 1932–1933 жителі села пережили сталінський геноцид.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[5].
Відомі особи[ред. | ред. код]

- Болбочан Петро Федорович (нар. 5 жовтня 1883 — пом. 28 червня 1919) — український військовий діяч, полковник Армії УНР. Був розстріляний 1919 року на станції Балин. В селі Балин у 2005 році встановлено на його честь пам'ятний знак.
- Лалак Олександр Миколайович (нар. 1957) — громадський і політичний діяч, голова ВГО «Всенародний фронт порятунку України», уродженець села.
Старости[ред. | ред. код]
- Миколай Стадницький (1748-1752)[6]
- Ян Стадницький — кам'янецький та любачівський каштелян, староста летичівський[7]
- Ян Олександр Конецпольський
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 31. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 54 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902 — 252 s.
- ↑ Niesiecki Kasper.Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 85-86 (пол.)
- ↑ Balin (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 87. (пол.)… S. 87
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — S. 91. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8 (пол.)
- ↑ Там само. S. 72
Література[ред. | ред. код]
- Балин // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 140—145.
- Balin (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 87. (пол.).— S. 87. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Балин [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |