Балканський півострів

Балканський півострів
41°50′51″ пн. ш. 21°43′45″ сх. д.
Місцезнаходження	Південна Європа
Довколишні води	Середземне море, Чорне море, Егейське море, Адріатичне море, Іонічне море, Мармурове море, Критське море
Площа	близько 505 тисяч км²
Балканський півострів у Вікісховищі

Балка́нський піво́стрів, або Балка́ни (серб. Балканско полуострво, Balkansko poluostrvo, болг. Балкански полуостров, грец. Βαλκανική χερσόνησος, тур. Balkan Yarımadası, хорв. Balkanski poluotok, словен. Balkanski polotok, мак. Балкански Полуостров, алб. Gadishulli Ballkanik, рум. Peninsula Balcanica) — півострів у Південній Європі. З трьох боків оточений морями: Адріатичним, Іонічним, Егейським, Критським, Мармуровим та Чорним. Умовною материковою межею є річка Дунай до гирла річки Сави, потім лінія йде на північ до Трієстської затоки. Площа близько 505 тис. км². Найбільша довжина із заходу на схід близько 1260 км, з півночі на південь — 950 км.

Балканські держави

На півострові частково чи повністю розташовані:

•  Албанія — 100 %
•  Болгарія — 100 %
•  Боснія і Герцеговина — 100 %
• Північна Македонія — 100 %
•  Чорногорія — 100 %
•  Косово — 100 %
•  Греція — 84 %
•  Сербія — 73 %
•  Хорватія — 42 %
•  Словенія — 25 %
•  Румунія — 9 %
•  Туреччина — 3 %
•  Італія - 0,03 %

Найбільші міста — Софія, Белград, Стамбул, Афіни.

Рельєф

Західні береги сильно порізані бухтами й затоками, часто круті й скелясті, східні — як правило. низькі, прямолінійні.

У Греції — великі півострови Пелопоннес і Халкідіки. В Адріатичному та Егейському морях поблизу узбережжя багато островів. Більшу частину території займають низькі та середні гори — Динарське нагір'я, Пінд, Сербське нагір'я, Стара Планина, Родопи та інші; найбільша висота 2925 м (гора Мусала в горах Рила).

Рівнини розташовані на півночі півострова (південні частини Середньодунайської і Нижньодунайської рівнин), в міжгірних пониженнях (Верхньофракійська, Фессалійська низовини та інші), місцями вздовж узбережжя.

Клімат

Клімат на півночі Балканського півострова і в центральних областях помірний континентальний, з холодною та сніжною зимою і спекотним і сухим літом. Середня температура липня становить 22 °C і середня температура січня −1 °C на рівнині і −5 °C в горах. Клімат на півдні й заході субтропічний середземноморський зі спекотним літом і прохолодною зимою. Середня температура липня становить 26 °C і середня температура січня 10 °C. Клімат на північному сході морський і субтропічний океанічний з теплим літом і прохолодною зимою. Середня температура липня становить 22 °C і середня температура січня 5 °C. Окрім цих основних типів, спостерігається різний перехідний клімат. Опадів на рік 1000—1500 мм (у районі бухти Котор — близько 5000 мм), у східній і південній частині (за винятком високих гір) — менше ніж 1000  мм, місцями менше ніж 500 мм.

Водойми

Річки великого значення Дунай і Сава, а також Мариця, Морава, найбільші озера — Шкодер (Скадарське), Охридське, Прєспа.

Рослинність

Природна рослинність на заході та півдні — середземноморські чагарники і ліси, у горах півночі та сходу — широколисті й хвойні ліси і листопадні чагарники. Райони розвитку карсту в Динарському нагір'ї місцями майже не мають рослинного покрову. Рівнини пережвано обробляються.

Див. також

• Процес стабілізації й асоціації ЄС
• Західні Балкани

Посилання

• Балканська культурно-літературна зона // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 59-60. — 634 с.