Балканський півострів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Балкани)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балканський півострів
41°50′51″ пн. ш. 21°43′45″ сх. д. / 41.84750° пн. ш. 21.72917° сх. д. / 41.84750; 21.72917Координати: 41°50′51″ пн. ш. 21°43′45″ сх. д. / 41.84750° пн. ш. 21.72917° сх. д. / 41.84750; 21.72917
Місцезнаходження Південна Європа
Довколишні води Середземне море, Чорне море, Егейське море, Адріатичне море, Іонічне море, Мармурове море, Критське море
Площа близько 505 тисяч км²
Країна Flag of Greece.svg Греція, Flag of Albania.svg Албанія, Flag of Bulgaria.svg Болгарія, Flag of Bosnia and Herzegovina.svg Боснія і Герцеговина, Flag of Croatia.svg Хорватія, Flag of Slovenia.svg Словенія, Flag of Serbia.svg Сербія, Flag of Montenegro.svg Чорногорія, Flag of Turkey.svg Туреччина, Flag of North Macedonia.svg Македонія і Flag of Kosovo.svg Косово
Balkan topo en.jpg

CMNS: Балканський півострів у Вікісховищі

Балка́нський піво́стрів, або Балка́ни (серб. Балканско полуострво, Balkansko poluostrvo, болг. Балкански полуостров, грец. Βαλκανική χερσόνησος, тур. Balkan Yarımadası, хорв. Balkanski poluotok, словен. Balkanski polotok, мак. Балкански Полуостров, алб. Gadishulli Ballkanik, рум. Peninsula Balcanica) — півострів у Південній Європі. З трьох боків оточений морями: Адріатичним, Іонічним, Егейським, Критським, Мармуровим та Чорним. Умовною материковою межею є річка Дунай до гирла річки Сави, потім лінія йде на північ до Трієстської затоки. Площа близько 505 тис. км². Найбільша довжина із заходу на схід близько 1260 км, з півночі на південь — 950 км.

Балканські держави

На півострові частково чи повністю розташовані:

Найбільші міста — Софія, Белград, Стамбул, Афіни.

Рельєф[ред. | ред. код]

Західні береги сильно порізані бухтами і затоками, часто круті й скелясті, східні — як правило. низькі, прямолінійні.

У Греції — великі півострови Пелопоннес і Халкідіки. В Адріатичному та Егейському морях поблизу узбережжя багато островів. Більшу частину території займають низькі та середні гори — Динарське нагір'я, Пінд, Сербське нагір'я, Стара Планина, Родопи та інші; найбільша висота 2925 м (гора Мусала в горах Рила).

Рівнини розташовані на півночі півострова (південні частини Середньодунайської і Нижньодунайської рівнин), в міжгірних пониженнях (Верхньофракійська, Фессалійська низовини та інші), місцями вздовж узбережжя.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат на півночі Балканського півострова і в центральних областях помірний континентальний, з холодною та сніжною зимою і спекотним і сухим літом. Середня температура липня становить 22 °C і середня температура січня −1 °C на рівнині і −5 °C в горах. Клімат на півдні й заході субтропічний середземноморський клімат зі спекотним літом і прохолодною зимою. Середня температура липня становить 26 °C і середня температура січня 10 °C. Клімат на північному сході морський клімат і субтропічний океанічний клімат з теплим літом і прохолодною зимою. Середня температура липня становить 22 °C і середня температура січня 5 °C. Окрім цих основних типів, спостерігається різний перехідний клімат. Опадів на рік 1000—1500 мм (у районі бухти Котор — близько 5000 мм), в східній і південній частині (за винятком високих гір) — менше ніж 1000  мм, місцями менше ніж 500 мм.

Водойми[ред. | ред. код]

Річки великого значення Дунай і Сава, а також Мариця, Морава, найбільші озера — Шкодер (Скадарське), Охридське, Прєспа.

Рослинність[ред. | ред. код]

Природна рослинність на заході та півдні — середземноморські чагарники і ліси, в горах півночі та сходу — широколисті й хвойні ліси і листопадні чагарники. Райони розвитку карсту в Динарському нагір'ї місцями майже не мають рослинного покрову. Рівнини пережвано обробляються.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]