Балога Павло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Іванович Балога
Silver - replace this image male.svg
Народився 27 травня 1977(1977-05-27) (45 років)
с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Ужгородський національний університет
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія Єдиний центр
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Єдиний центр, виборчий округ № 71[2]
фракція ПР[3] 12 грудня 2012 16 квітня 2013
позафракційний[2] 16 квітня 2013 27 листопада 2014
8-го скликання
27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Бало́га Павло́ Іва́нович (нар. 27 травня 1977(19770527), с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області) — народний депутат України.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1999 році закінчив юридичний факультет Ужгородського державного університету за спеціальністю правознавство.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Вересень 1998 — липень 1999 — помічник прокурора-стажиста м. Мукачево прокуратури Закарпатської області.

З липня 1999 по лютий 2000 — помічник прокурора м. Мукачево прокуратури Закарпатської області.

Лютий 2000 по червень 2001 — прокурор відділу прокуратури Закарпатської області.

З червня по жовтень 2001 — начальник юридичного відділу ТзОВ юридична фірма «Біловар і Ко ЛТД».

З жовтня 2001 по вересень 2003 — директор TOB "Торговий Дім «Октан».

З вересня 2003 по травень 2006 — заступник директора TOB «Барва», м. Мукачево Закарпатської області.

З травня 2006 по грудень 2012 — голова правління ТОВ «Барва», м. Мукачево Закарпатської області.

Був депутатом Закарпатської обласної ради[4].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2012 року був обраний депутатом Верховної Ради України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 71. За результатами голосування отримав перемогу набравши 35,13 % голосів виборців.[5]. У парламенті став членом Комітету з питань правової політики[6].

8 лютого 2013 р. за позовом Юрія Кармазіна, Євгенія Угля і Анатолія Дацка до ЦВК ВАСУ визнав недостовірними результати виборів народних депутатів в одномандатних округах № 11 (Вінниця) та № 71 (Закарпатська обл.), де обрані відповідно Олександр Домбровський та Павло Балога[7]. ВАСУ скасував постанови ЦВК в частині реєстрації вказаних народних депутатів і визнав відсутність у них статусу і повноважень народних депутатів України[8][9].

22 лютого 2014 року Верховна Рада України відновила його у статусі народного обранця[10].

Сім'я[ред. | ред. код]

Батьки — Балога Іван Павлович і Балога Марія Василівна.

Брати — Балога Віктор Іванович і Балога Іван Іванович.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. а б Народний депутат України VII скликання Балога Павло Іванович. ВРУ. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 12.10.2014. 
  3. Балога Павло Іванович — Переходи по фракціях. ВРУ. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 12.10.2014. 
  4. Обласна рада VI скликання (2010—2015). Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 19 січня 2013. 
  5. Результати виборів у одномандатному виборчому округу № 71. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 8 січня 2013. 
  6. Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з серпня 2019]
  7. Рішення суду, згідно з яким Балога залишився без мандата (документ). Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2013. 
  8. Балогу і Домбровського позбавили мандатів за позовом Кармазіна. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
  9. Нардепів позбавили мандатів за позовом Кармазіна. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2013. 
  10. Знову депутати. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2014.