Балтійський тигр
.jpg)
Балтійський тигр — це термін, який використовується для позначення трьох балтійських держав: Естонії, Латвії та Литви в періоди їхнього економічного буму. Цей період розпочався після 2000 року і тривав щонайменше до 2007 року. Термін запозичений за зразком термінів «Чотири азійські тигри», «Татранський тигр» та «Кельтський тигр», які використовувалися для опису періодів економічного буму у Східній Азії, Словаччині та Ірландії відповідно.
В економічному аспекті, разом з політичними змінами та демократичним переходом, балтійські командні економіки були трансформовані за допомогою законодавства в ринкові та оновили основні макроекономічні фактори: бюджетні правила, національний аудит, національну валюту, центральний банк.
Загалом, вони невдовзі зіткнулися з такими проблемами: висока інфляція, високий рівень безробіття, низьке економічне зростання та високий державний борг.
Рівень інфляції в досліджуваному регіоні відносно швидко впав нижче 5% до 2000 року. Поступово ці економіки стабілізувалися, і в 2004 році всі вони приєдналися до Європейського Союзу. До них було застосовано нові макроекономічні вимоги; Маастрихтські критерії стали обов'язковими.[2]
Після 2000 року економіки країн Балтійського тигра розпочали важливі економічні реформи та лібералізацію, все це в поєднанні з їхньою досить низькою заробітною платою та кваліфікованою робочою силою залучило великі обсяги іноземних інвестицій та спричинило економічне зростання.[3] Між 2000 і 2007 роками держави Балтійського тигра мали найвищі темпи зростання в Європі. Наприклад, у 2006 році валовий внутрішній продукт Естонії зріс на 10,3%, тоді як Латвія зросла на 11,9%, а Литва – на 7,5%. До лютого 2006 року рівень безробіття в усіх трьох країнах впав нижче середніх значень по ЄС. Крім того, Естонія перейшла від країни з економіки з рівнем доходу вище середнього до економіки з високим рівнем доходу Світовим банком у 2006 році[4] і зараз вважається однією з десяти найбільш ліберальних економік світу[5] згідно з Індексом економічної свободи.
Через ці події всі країни мали дуже високий приплив капіталу, що призвело до високого дефіциту поточного рахунку, близько 10% у 2007 році.[6] Фінансова криза 2008 року спровокувала крах транскордонних потоків капіталу, спричинивши одну з найсерйозніших рецесій у Європі. Далі відбувся крах ринків нерухомості, зниження реальної заробітної плати та зростання безробіття.
У 2008 році ВВП Латвії скоротився на -4,6%, Естонії - на -3,6%, тоді як ВВП Литви сповільнився лише до 3,0%. Коли криза охопила Східну та Центральну Європу, економічний спад посилився: ВВП Естонії знизився на -16,2% у річному обчисленні, Латвії - на -19,6%, а Литви - на -16,8%.[7] До середини 2009 року всі три країни пережили одну з найглибших рецесій у світі.
У 2010 році економічна ситуація в країнах Балтії стабілізувалася, а в 2011 році країни Балтії вже мали показники найбільш швидкого відновлення в Європейському Союзі після втрати значної частини свого населення через еміграцію, зокрема Литва.
ВВП Естонії зріс на 8,3% у 2011 році, ВВП Литви – на 5,9%, а ВВП Латвії – на 5,5%.[8] Естонія запровадила євро в січні 2011 року, Латвія – у 2014 році, а Литва вступила до єврозони у 2015 році.[6]
| 2011 рік | 2012 рік | 2013 рік | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік | 2019 рік | 2020 рік | 2021 рік | 2022 рік | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Естонія | ▲ 7,3% | ▲ 3,2% | ▲ 1,5% | ▲ 3,0% | ▲ 1,9% | ▲ 3,2% | ▲ 5,8% | ▲ 3,8% | ▲ 4,0% | ▼ -1,0% | ▲ 7,2% | ▼ -0,5% |
| Латвія | ▲ 2,6% | ▲ 7,0% | ▲ 2,0% | ▲ 1,9% | ▲ 3,9% | ▲ 2,4% | ▲ 3,3% | ▲ 4,0% | ▲ 0,6% | ▼ -3,5% | ▲ 6,7% | ▲ 3,4% |
| Литва | ▲ 6,0% | ▲ 3,8% | ▲ 3,6% | ▲ 3,5% | ▲ 2,0% | ▲ 2,5% | ▲ 4,3% | ▲ 4,0% | ▲ 4,7% | ▲ 0,0% | ▲ 6,3% | ▲ 2,4% |
| Дані Євростату | ||||||||||||
| Країна | 2013 рік | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік | 2019 рік | 2020 рік | 2021 рік | 2022 рік | 2023 рік | 2024 рік |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Естонія | 19.163 | 20.366 | 21.011 | 22.189 | 24.316 | 26.439 | 28.472 | 27.859 | 31.456 | 36.443 | 38.188 | 39.510 |
| Латвія | 21.997 | 22.791 | 23.744 | 24.498 | 26.017 | 28.153 | 29.567 | 29.224 | 32.284 | 36.100 | 39.372 | 40.208 |
| 34.874 | 36.410 | 37.441 | 38.821 | 42.275 | 45.947 | 49.239 | 50.265 | 56.680 | 67.456 | 73,793 | 78.410 |
- ↑ Vilnius Surpasses Baltic Capitals and EU Average: A Baltic Tiger on the Rise. lithuania.lt. 22 травня 2025.
- ↑ Vértesy, László (2018). Macroeconomic Legal Trends in the EU11 Countries (PDF). Public Governance, Administration and Finances Law Review. 3. No. 1. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2019.
- ↑ WORLD ECONOMIC OUTLOOK DATABASES. www.imf.org.
- ↑ World Bank Country and Lending Groups – World Bank Data Help Desk. datahelpdesk.worldbank.org. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Country Rankings: World & Global Economy Rankings on Economic Freedom. www.heritage.org (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ а б Convergence and adjustment in the Baltic States (PDF). ECB Economic Bulletin. 2017. European Central Bank (5): 21. 2017. doi:10.2866/010349 (неактивний 1 July 2025). Процитовано 12 грудня 2024.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на липень 2025 (посилання) - ↑ Latvia's rating cut as GDP falls 19.6%. Financial Times. Процитовано 29 січня 2021.
- ↑ GDP of Latvia increased by 5.5% in 2011. The Baltic Course. 9 березня 2012. Процитовано 24 березня 2012.
- ↑ Gross domestic product at market prices (Current prices and per capita). Eurostat.