Перейти до вмісту

Балті (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Балті
بلتی
སྦལ་འཐུས་
Поширена вПакистан, Індія
РегіонБалтистан, Ладакх
ЕтнічністьБалті
Носії425 000 у Пакистані (2018), по всьому світу: 438 800 (2018)[1]
Писемність
Класифікація
Коди мови
ISO 639-3bft
IETFbft Редагувати інформацію у Вікіданих
Glottologbalt1258
Різван, носій балті

Балті (Насталік: بلتی, Тибетське письмо: སྦལ་ཏི།, Вайлі: sbal ti) тибетська мова, якою говорять балті у регіоні Балтистан, що знаходиться в території Гілгіт-Балтистан у Пакистані, а також у долині Нубра в районі Лех, та в районі Каргіл, що знаходяться в Ладакху, у Індії[2]. Ця мова відрізняється від тибетської; чимало звуків старотибетської, що були втрачені в сучасній тибетській, досі є в мові балті. Також ця мова простий мелодійний наголос, що виникає тільки в багатоскладових словах[3], у той час, як у тибетській складна система тону, що має різні контури тону[en]. Через вплив мов, що домінують у медіа в Пакистані (урду, пенджабська, англійська), а також релігійний вплив арабської та перської, у балті, як і інші регіональні мови Пакистану, постійно доповнюється новими запозиченнями[4].

Демографія та поширення

[ред. | ред. код]

Мовою балті говорять у більшій частині Гілгіт-Балтистану у Пакистані, а також у долині Нубра в районі Лех, та в районі Каргіл, що знаходяться в Ладакху, у Індії. Згідно з Гілгіт-Балтистанськими скаутами[en], мовою балті говорять переважно у районах Скарду, Шіґар, Ґултарі, Ґанче, Ронду та Кхарманґ[уточнити переклад][5]. У двох районах Ладакху (Каргіл, Лех), балті говорять у місті Каргіл та навколишніх селах: Хардасс, Лато, Каркітчху, Балті Базар, і в місті Лех та навколишніх селах – Туртук, Боґданґ, Тякші[уточнити переклад]. Мовою балті також говорять мігранти балті у Карачі, Лахорі, Пешаварі, Ісламабаді, Кветті та інших містах Пакистану. В Індії нею говорять у Деградуні, Найніталі, Амбарі, Шімлі, Вікаснагарі та інших містах північної Індії, куди мігрували люди з Балтистану, Карґілу, Нубри до поділу регіону Індією та Пакистаном[6].

Класифікація й діалекти

[ред. | ред. код]

Історично, буддисти в місті Лех звали усіх мусульман Ладакху "балті". Мова балті має чотири варіанти або діалекти. Попри відмінності у вимові слів, вони є взаємно зрозумілими: наприклад, Yuq вимовляється, як Juq у південному діалекті, що в Кхарманґу і Карґілі. Подібним чином, "молоко" у східному діалекті Чорбат/Нубра, діалекті Хаплу та південному діалекті вимовляється, як Oma, а в західному діалекті Скарду, Шіґар, та долини Ронду — Ona. Є такі чотири діалекти мови балті:

  1. Східний діалект Чорбату й долини Нубра
  2. Центральний діалект долини Хаплу
  3. Західний діалект Скарду, Шіґар, Ронду.
  4. Півдеунний діалект верхнього Кхарманґу і Каргіла

[7][8]

УкраїнськаСхідний діалектЦентральний діалектЗахідний діалектПівденний діалект
МолокоOmaOmaOnaOma
Зберігати[уточнити]YuqYuqYuqJuq
ДівчинаBonoBonoBonoBomo
ГораBraqBraqBlaqBraq

Фонологія

[ред. | ред. код]

Приголосні

[ред. | ред. код]
Губно-губні Зубні/

Ясенні

Ретрофлексні Заясенні Середньопіднебінні Задньоязикові Язичкові Гортанні
Проривні глухі p t ʈ k q
з придихом ʈʰ
дзвінкі b d ɖ ɡ ɢ
Африкати глухі t͡s t͡ʃ
з придихом t͡sʰ t͡ʃʰ
дзвінкі d͡z d͡ʒ
Фрикативні глухі s (ʂ) ʃ χ h
дзвінкі z ʒ ʁ
Носові m n ɲ ŋ
Одноударні ɾ (ɽ)
Бокові прості l (ɭ)
придихальні ()
Апроксиманти w j
  • Алофони /l/: [lʱ], [ɭ] та[ɫ̥].
  • /ɖ/ може звучати, як [ɽ].
  • /s/ може звучати, як [ʂ].[9]

Голосні

[ред. | ред. код]
Передні Середні Задні
Високі i u
Середні e ə o
Низькі ɑ
  • /ɑ/ варіюється між низьким заднім [ɑ], низькосереднім заднім [ʌ] та низьким середнім [ä][9].
  • Середні /e, o/ можуть звучати, як [ɛ, ɔ][10].

Орфографія

[ред. | ред. код]

Зараз переважно для запису балті використовується абетка на базі перської, хоч і були спроби відродити тибетське письмо, яке використовувалось для балті у VIII–XVI ст.[11] Крім того є, нині, найімовірніше вимерлі, корінні писемності[12], а ще були пропозиції прийняти писемності на основі латинської абетки[13] та деванаґарі[14], що розроблялись Центральним інститутом індійських мов у 1970-х[15].

У 1985, Юсуф Хусейнабаді додав чотири нових літери до тибетського письма та сім до перського, аби вони містили всі звуки, необхідні мові балті. Дві з чотирьох літер було включено в стандарт Unicode до інших літер.

Балті записувалась видозміненим тибетським письмом з 727 року нашої ери, коли тибетці завоювали Балтистан, до кінця XIV ст., коли балті прийняли іслам[15]. Відтоді, замість тибетського письма використовувалось перське, попри те, що в перській не було літер для семи звуків балті. Нинішня абетка на базі перської є повноцінною.

Нещодавно, дослідники мови балті та активісти почали просувати використання тибетського письма для балті, або ж "Їґе"[15], маючи не меті посприяти збереженню самобутньої ідентичності балті та ладакхі. Внаслідок їхнього запиту, на зустрічі в ISO/IEC 10646 WG2 у вересні 2006 в Токіо було схвалено прийняття двох нових символів: (U+0F6B TIBETAN LETTER KKA та TIBETAN U+0F6C LETTER RRA) у стандартах ISO 10646 та Unicode для підтримки відображення запозичень з урду в сучасній балті, записаній письмом Їґе.

Письмо на базі перського

[ред. | ред. код]
ЛітераРоманізаціяМФА
اā, a, (e), o, -/ɑ/, /ə/, /e/, /o/, /∅/
بb/b/
پp/p/
تt/t/
ٹ/ʈ/
ث(s)/s/
جj/d͡ʒ/
ڃž/ʒ/
چč/t͡ʃ/
ڇč̣/ʈ͡ʂ/
ح(h)/h/
خx/x/
دd/d/
ڈ/ɖ/
ذ(z)/z/
رr/ɾ/
ڑ/ɽ/
زz/z/
ڗđ/dz/d͡z/
ژc/ts/t͡s/
سs/s/
شš/ʃ/
ݜ/ʂ/
ص(s)/s/
ض(z)/z/
ط(t)/t/
ظ(z)/z/
ع(ā), (a), (e), (o), (-)/ɑ/, /ə/, /e/, /o/, /∅/
غǧ/ʁ~ɢ/
فf/pʰ~f/
قq/q/
کk/k/
کٔǩ/ṡ/ɕ/
گg/ɡ/
لl/l/, (/ɭ/), (/ɫ/)
مm/m/
نn/n/
ݨŋ/ng/ŋ/
ݩň/ny/ɲ/
وw, u/w/, /u/
ہh/h/
ھ_h/◌ʰ/, /◌ʱ/
یy, i/j/, /i/
ےe/ay/e/

Письмо Їґе

[ред. | ред. код]
Додаткова літераРоманізаціяIPA
q/q/
ɽ/ɽ/
ཁ༹x/χ/
ག༹ɣ/ʁ/

Розвиток

[ред. | ред. код]

Відколи Пакистан отримав владу над Балтистаном у 1948, лексика урду почала з'являтись у діалектах і мовах регіону, в тому числі й у балті. В наші часи, балті не має корінних назв для багатьох речей, що були нещодавно винайдені; натомість використовуються запозичення з урду та англійської.

Балті зберегла гоноративи, притаманні діалектам тибетської мови.

Слово (Балті) ЗаписГоноратив (Балті)ЛадакхіПереклад
Ata اتاBawa/buwa/BabaAbaБатько
kho کھوkhokhoВін
gashay گشےliakhmoliakhmoКрасивий
paynay پینےkhumulpaynayГроші
bila بلاBilabilaКіт
su سُوsusuХто
Ano/Amo انو/اموZiziAmaМати
Kaka ککاKachoAchoБрат (старший)
Bustring بُسترنگZungNamaЖінка / Дружина
Momo موموJangmochoAjangДядько по матері
Nene نےنےNenechoAnayТітка
Bu بُوBuchobutshaСин
Fru فُروNonothuguХлопчик
Apo اپوApochoMemeДід
Api اپیApichoAbiБабуся
Ashe اشےAshchoachayСестра (старша)
Zo زوbjesZoЇсти
Thung تُھونگbjesThungПити
Ong اونگShokhsYongПриходити
Song سونگShokhsSongІти
Zair زیرKasal-byungZerГоворити
Ngid tong نِت تونگghzim tongNgid tongЗасинати
Lagpa لقپاPhyaq-laq/gLagpaРука
Khyang کھیانگYang/Yari-phyaqpoKhyorangТи
Kangma کنگماgzok-pokangba Нога

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Балті (мова) у Ethnologue (24-те видання, 2021) публікація із закритим доступом
  2. Census of India, 1961: Jammu and Kashmir (англ.). Registrar General and Census Commissioner of India. 1961. с. 357.
  3. Sprigg, R. K. (1966). Lepcha and Balti Tibetan: Tonal or Non-Tonal Languages?. Asia Major. 12: 185—201.
  4. https://pssr.org.pk/issues/v4/3/the-impact-of-dominant-languages-on-regional-languages-a-case-study-of-english-urdu-and-shina.pdf
  5. Archived copy. www.gilgitbaltistanscouts.gov.pk. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 17 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. The Curious Case Of The Baltis Of Dehradun. Процитовано 22 березня 2021.
  7. Balti: Protecting the language.
  8. Politicisation of Balti Language in Kargil.
  9. 1 2 Sharma, D. D. (2004). Balti. Tribal Languages of Ladakh Part III: A descriptive Grammar of Purki and Balti: New Delhi, India: Mittal Publications. с. 141—243.
  10. Rangan, K. (1975). Balti Phonetic Reader. Central Institute of Indian Languages.
  11. Bashir, 2016, pp. 808—09.
  12. Pandey, 2010.
  13. Bashir, 2016, p. 808.
  14. Pandey, 2010, p. 1.
  15. 1 2 3 Füstumum, Michael Peter. Balti. Omniglot: The online encyclopedia of writing systems and languages. Процитовано 23 травня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]