Бальджувонський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бальджувонська нохія)
Перейти до: навігація, пошук
Бальджувонська нохія
тадж. Ноҳияи Балҷувон
Адм. центр село Бальджувон
Країна Таджикистан Таджикистан
Населення
 - повне 25800 осіб (2013[1])
 - густота 19,85 осіб/км²
Площа
 - повна 1300 км²
Дата заснування 16 березня 1936 року
Location of Baljuvon District in Tajikistan.png

Бальджуво́нський район (інші варіанти Бальджуванський район, Бальджуанський район; тадж. ноҳияи Балҷувон) — адміністративна одиниця другого порядку у складі Хатлонської області Таджикистану. Центр — село Бальджувон, розташований за 190 км від Душанбе.

Географія[ред.ред. код]

Район розташований у долині річки Вахш. На півночі і заході межує з Файзабадським, Рогунським, Нурободським та Тавілдаринським районами Міст і районів республіканського підпорядкування, на сході і півдні — з Ховалінзьким, Темурмаліцьким та Нурецьким районами Хатлонської області.

Населення[ред.ред. код]

Населення — 25800 осіб (2013; 25300 в 2012, 24600 в 2011, 23900 в 2010, 23300 в 2009, 22500 в 2008, 22100 в 2007).

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративно район поділяється на 5 джамоатів, до складу яких входить 85 сільських населених пунктів:

Джамоати[2] Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб[3]
Центр Населені
пункти
Бальджувонський джамоат - 3282 3660 Бальджувон -
Дектурський джамоат - 4423 5219 Дектур -
Сарихосорський джамоат - 4399 4218 Шайдон -
Саталмуський джамоат - 3166 3614 Саталмуш -
Таджикистанський джамоат - 3087 3775 Окбулок -

Історія[ред.ред. код]

Район є історичною областю Таджикистану. Дані археологічних розкопок поряд з Бальджувоном, свідчать про те, що 800 тисяч років тому тут переважала степова рослинність, мешкали кінь Стентона, носороги, мавпи, шаблезубі тигри, жирафи, слони архидесконди та мастодонти.

Тисячу років тому територія району входила до складу держави Саманідів. У 1860-их роках вона була приєднана до Бухарського емірату і стала Бальджувонським бекством, до складу якого входили також території сучасних Дангаринського, Темурмаліцького, більша частина Восейського та Ховалінзького районів Хатлонської області. Тут нараховувалось до 20 тисяч господарств, населення становило 60 тисяч осіб, яке займалось в основному сільським господарством. Центром бекства було село Кангурт, яке було значним ремісничим та торговим центром. У кінці XIX століття бекство потерпало від частих посух і селяни не могли сплачувати податки. Це викликало незадоволення з їхнього боку і вони влаштували селянський бунт. На чолі повстання стояв Восе. Бунт був подавлений, а Восе страчений.

У 1920-их роках в районі проходили жорстокі бої Червоної армії з місцевими силами, яких підтримував турецький генерал Енвер-паша. Він був тут вбитий і похоронений. За радянської влади місце захоронення трималось у таємниці. 1996 року турецька влада звернулась до Таджикистану з прохання віднайти могилу генерала. 4 серпня останки Енвера-паші були передані Туреччині.

Район був утворений 16 березня 1938 року у складі Кулябської області Таджицької РСР, 15 вересня 1953 року район був ліквідований. Із здобуттям Таджикистаном незалежності район був відновлений. У листопаді 2001 року урядом Таджикистану Бальджувонський район був оголошений зоною міжнародного туризму, а влітку 2002 року була прийнята програма розвитку до 2012 року. В ній передбачено будівництво 3-зіркового готелю на 50 місць, 2 ГЕС потужність 750 кВт, реабілітаційний центр, туристична база та краєзнавчий музей.

Примітки[ред.ред. код]


Таджикистан Це незавершена стаття з географії Таджикистану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.