Перейти до вмісту

Бальдур Раґнарссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бальдур Раґнарссон
Народився25 серпня 1930(1930-08-25)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Reyðarfjörðurd, Королівство Ісландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 грудня 2018(2018-12-25)[1] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ісландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, поет, есперантист, есеїст, перекладач, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьесперанто, Ісландська література[2], есей[2], переклад[2], освіта[2], творче та професійне письмоd[2], поезія[2] і Esperanto poetryd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовесперанто[1], ісландська[1] і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія есперанто[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Бальдур Раґнарссон ( 25 серпня 1930(1930-08-25) Редагувати інформацію у Вікіданих, Reyðarfjörðurd, Королівство Ісландія Редагувати інформацію у Вікіданих — 25 грудня 2018(2018-12-25) Редагувати інформацію у Вікіданих) — ісландський письменник, педагог, есперантист.

Життя

[ред. | ред. код]

Бальдур Раґнарссон жив у Рейк'явіку. За професією був учителем і керівником школи. Був членом Асоціації ісландських письменників.

Есперанто

[ред. | ред. код]

Раґнарссон вивчив есперанто 1949 року, бувши старшокласником, і брав активну участь в есперантистському русі (на національному та міжнародному рівнях) з 1952 року.

Бальдур багато років був президентом Ісландської асоціації есперанто. Він головував на Змаганнях з вишуканих мистецтв УЕО з 1975 до 1985, був місцевим президентом Усесвітнього конгресу есперантистів 1977 року в Рейк'явіку і віцепрезидентом УЕО культури та освіти з 1980 до 1986. Пізніше він став почесним членом УЕО.

Член Академії есперанто з 1979 р; редактор журналу Norda Prismo з 1958 до 1974 рр. 1964 р. отримав нагороду «Arĝentan spronon de KOKO» за оригінальний твір.

2007 року Асоціація письменників есперанто обрала його кандидатом на Нобелівську премію з літератури після смерті Вільяма Олда.

Праці

[ред. | ред. код]

Балдур написав ісландською мовою книги віршів та спеціальні книги з ісландської мови. На есперанто він написав дві відомі збірки поезій «Ŝtupoj sen Nomo» та «Esploroj».

2007 року в Edistudio він опублікував свою роботу La lingvo serena: вона містила дві збірки віршів, повне зібрання поезій та есеїв з мовної та літературної тематики.

Вірші

[ред. | ред. код]

Переклади з ісландської

[ред. | ред. код]
Ісландські голоси
  • Sub Stelo Rigida (Переклад двох збірок віршів під однією назвою ісландського поета Торстейна фра Хамрі) 1963
  • Islandaj Pravoĉoj (Переклад трьох оповідань та одного вірша з давньоісландської літератури) 1964 рік
  • Sagao de Njal (переклад найбільшої зі стародавніх ісландських саг), з'явилася у Фламандській есперанто-лізі в Антверпені в серії «Естафета» в 2003 році ISBN 90-77066-07-1[3]
  • Sendependaj Homoj (Переклад роману Гальдора Лакснесса про ісландських селян на початку 20 століття) 2007
  • Edda (Основне джерело античної міфології північних народів, переклад твору Сноррі Стурлусона) 2008
  • Vundebla Loko (переклад віршів відзначеного нагородами ісландського письменника ðердура Крістного) 2009
  • Sagao de la Volsungoj — kaj ghiaj fontoj (Переклад найвідоміших з так званих стародавніх саг, які розповідають про допівнічних (германських) міфологічних героїв) 2011
  • Sagao de Egil (Переклад одного з 40 тн Сага про ісландців) 2011

Крім того, десятки перекладів у різних журналах, останнім часом переважно в журналі La tradukisto [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].

    • La Sagaoj kaj Zamenhof: stabiligaj faktoroj 1982
    • La Poezia Arto (Kvin prelegoj faritaj en la kadro de la 26-a Kultura Semajnfino de SEL) 1988
    • Studado de alia lingvo 1982
    • La proza poemo: la ĝenro, ĝiaj latentoj kaj aplikoj 1987
    • Cent jaroj de poezio en Esperanto. Memorlibro pri la internacia jubilea Esperanto-konferenco. Cent jaroj de Esperanto-kulturo. 1989
    • Tradukante la antikvan islandan literaturon en Esperanto Menade bal püki bal. Festlibro por Reinhard Haupenthal. 1998
    • La poezio de la skaldoj Festlibro por André Albault.
    • La fono kaj la fronto: kelkaj konsideroj pri semiotikaj aspektoj de la Esperanta poezio Lingva arto, jubileta libro omaĝe al William Auld kaj Marjorie Boulton 1999, 217 pp. ISBN 92-9017-064-6
    • La poemoj de Armand Su 1993
    • Kombino de poeta virtuozeco kaj ties instrumento Ĉefartikolo pri Poemo de Utnoa de Abel Montagut. 1994
    • La lingvo serena 2007
    • Verki poezion en Esperanto IKU 2008
    • Esperanto kiel anti-lingvo Universidad de La Laguna, Salamanca, 3,266 pp., 1986 ISBN 84-600-4290-1

Kontribuis al Beletra Almanako BA1, BA2, BA3, BA5, BA6, BA10, BA11, BA12, BA13, BA14, BA17. Vidu ankaŭ : Metodiko en la Praktiko.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 Konstruata tabelo de ĉiuj membroj de AdE — AdE, 2020.
  2. 1 2 3 4 5 6 7 Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 29 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-06-09 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]