Бальтазар Гакет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бальтазар Гакет
Belsazar Hacquet 1739-1815.jpg
Народився 1739[1][2][…]
Ле-Конке
Помер 10 січня 1815(1815-01-10)[4]
Відень, Австрійська імперія[4]
Поховання Відень
Країна Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Діяльність хімік, хірург, викладач університету, геолог, ботанік, натураліст, міколог, анатом
Галузь природнича історія
Alma mater Віденський університет
Заклад Ягайлонський університет і Львівський національний університет імені Івана Франка
Членство Леопольдина

Бальтаза́р Гаке́т, іноді Бальтазар Гаквет[5] (Аке, Belsazar Hacquet; 1739, Ле-Конке, Франція — 10 січня 1815, Відень[6]) — австрійський[7] мандрівник, природознавець, геолог, географ, лікар, педагог, вчений-енциклопедист французького походження. Вважається піонером в альпінізмі та в галузі дослідження природи Карпат. Досконало володів німецькою, французькою, англійською, латинською, чеською, словенською, польською мовами, а також українською мовою в обсязі, необхідному для читання лекцій у Львівському університеті. Б.Гакета можна назвати предтечею вивчення географії у цьому виші.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1739 р. у французькому місті Ле-Конке у Бретані.

У єзуїтській колегії у Понт-а-Мусон здобув ступінь доктора філософії, в Монпельє і Парижі вивчав медицину. Закінчив навчання 1764 року у Віденському університеті.

У 17571763 рр. як воєнний хірург брав участь у Семилітній війні. У середині 1760-х років перебував у Каринтії. У 17731787 рр. жив і працював у Словенії (Любляна).

Перебування в Галичині[ред. | ред. код]

У 1786 р. Б.Гакета запросив до Львова губернатор Галичини Йозеф Бриґідо (pl:Joseph Brigido). В 1787 р. вчений переїхав до Галичини. Тут працював до 1805 р. професором природничого (за іншими даними — лікарського[8]) відділу Львівського університету. 20 травня 1788 року отримав номінацію професора біології медичного факультету Львівського університету. Акушерство та рільництво викладав українською мовою.

Протягом майже 20 років проживання в Галичині вивчав цей край та знайомив європейську громадськість зі своїми спостереженнями. Також у Львові одружився.

Через ліквідацію Львівського університету 1805 року переїхав до Кракова.

Описав Львів, в якому нарахував 322 кам'яниці, 20 костелів та церков (до 1772 р. їх було 70), близько 3 тис. дерев'яних будинків і 40 тис. мешканців, із них 6 % німецькомовних.

Маршрути подорожей Україною, Польщею, Молдовою[ред. | ред. код]

Останній період[ред. | ред. код]

У 1805—1810 рр. працював у Краківському університеті, зокрема, був деканом лікарського відділу (1807[8]). У 1809[8] або 1810 р. переїхав до Відня, оскільки керівництво університетом взяли до своїх рук поляки. Щоправда, вони хотіли залишити вченого у Кракові, але він відмовився.

10 січня 1815 р. помер у Відні, похований там же.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Був членом понад 20 європейських академій наук і наукових товариств: член Імператорського товариства землеробства (1772), його секретар (1774—1780), професор медицини в Ляйбаху (Любляна, 1773—1787), член Імператорської академії рідкісних явищ природи, член Курфюрстської академії в Майнці, Економічного товариства в Ляйпцігу, Ботанічно-економічного товариства у Флоренції, Землеробського товариства Сардинського королівства.

Автор близько 100 публікацій в галузі ботаніки, біології, географії та медицини.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Альпійська рослинність Крайни (1782).
  • Світ Крайни (4 томи, 1781—1787).
  • Neueste physikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788 bis 1795 durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nordlichen Karpaten. Nurnberg 1790, 1791, 1794, 1796 (Новіші фізично-політичні подорожі Гакета в 1788—1795 рр. через Дакійські, Сарматські або Північні Карпати). Видрукувано німецькою мовою в Нюрнберзі у 4 томах.
  • Reise durch die neu eroberten Provinzen Russlands, im Jahr 1797 (Подорож 1797 р. через новопридбані російські провінції), Ляйпціґ, 1798 (географічна характеристика Правобережної України та Криму).
  • Автобіографія (1813).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118699970 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. автор назви (ботаніка)
  3. CONOR.Sl
  4. а б Dr. Constant v. Wurzbach Hacquet, Belsazer // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 7. — S. 163.
  5. Качор А. Криниця — окраса Лемківщини // Краківські вісті. — 1941. — 12 черв.
  6. а б Медведик П. Гакет Бальтазар… — С. 325.
  7. німецький — у Медведик П. Гакет Бальтазар… — С. 325.
  8. а б в Maślankiewicz K. Hacquet Baltazar (Belsazar)… — S. 221.
  9. Ровенчак І. Бальтазар Гакет як географ України] // Історія української географії. — Тернопіль, 2000. — Вип. 2. — С. 56—62.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]