Балівка (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Балівка

Новомосковськ-Дніпровський — Воскобійня
Придніпровська залізниця
Дніпровська дирекція
с. Партизанське

48°35′37″ пн. ш. 34°50′17″ сх. д. / 48.59361° пн. ш. 34.83806° сх. д. / 48.59361; 34.83806Координати: 48°35′37″ пн. ш. 34°50′17″ сх. д. / 48.59361° пн. ш. 34.83806° сх. д. / 48.59361; 34.83806
Рік відкриття 1967 (57 років)
Колій 5
Платформ 1
Тип платформ(и) бічна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 531
Відстань до ст. Новомосковська-Дніпровського, км 33
Відстань до ст. Воскобійні, км 41
Код станції 455702 ?
Код «Експрес-3» 2210969 ?
Послуги Залізнична станція
Мапа
Балівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Балівка
Балівка

Ба́лівка — проміжна залізнична станція 4-го класу Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці на лінії Новомосковськ-Дніпровський — Воскобійня. Розташована у селі Партизанське Дніпровського району між станціями Кам'янське-Лівобережне (14 км) та Новомосковськ-Дніпровський (33 км).

Історія[ред. | ред. код]

Історія станції Балівка починається з моменту будівництва залізничної лінії в обхід міста Дніпро: від Кам'янського до Новомосковськ-Дніпровського. Саму ж станція відкрили на цій дільниці лише 1967 року. Свою назву вона отримала від однойменного селища, яке розташоване неподалік. Сама назва походить від прізвища поміщика Бала, який володів землями у цій місцевості.

Відразу за станцією Балівка у напрямку Новомосковська починається тривала та пряма дільниця колії, а оскільки пасажирський рух там відсутній — його найчастіше використовують для різних випробувань. Найвідомішим є випробування вагона-лабораторії з реактивним двигуном, який розвинув рекордну для Укрзалізниці швидкість — 250 км/год.

Нині станція є однією з небагатьох, які можуть формувати маршрутні відправлення і це єдина станція, яка збереглася на всій дільниці від Кам'янського до Новомосковська.

Єдина будова — будівля станції, але через низький пасажиропотік, відсутній зал чекання. У цій будівлі розташовуються кабінет начальника станції та службові приміщення. Будівля побудована1967 року разом з відкриттям станції. Ця прямокутна будівля виконана в дусі тієї епохи: абсолютна відсутність декору і будь-яких цікавих деталей. Згодом плоский дах замінили на двоскатний.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Станція була кінцевою для приміського електропоїзда Дніпро — Балівка — Дніпро, який курсував по суботах, неділях та у святкові дні до 18 березня 2020 року. Наразі приміське сполучення не відновлено[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розклад руху приміських поїздів на сайті Придніпровської залізниці. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2012.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]