Перейти до вмісту

Балівка (станція)

Координати: 48°35′37″ пн. ш. 34°50′17″ сх. д. / 48.59361° пн. ш. 34.83806° сх. д. / 48.59361; 34.83806
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Балівка

Самар-Дніпровський — Воскобійня
Придніпровська залізниця
Дніпровська дирекція
с. Орільське

48°35′37″ пн. ш. 34°50′17″ сх. д. / 48.59361° пн. ш. 34.83806° сх. д. / 48.59361; 34.83806
Рік відкриття 1967 (58 років)
Тип проміжна
Колій 5
Платформ 1
Тип платформ(и) бічна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 531
Відстань до Самара-Дніпровського, км 33
Відстань до Воскобійні, км 41
Код станції 455702 ?
Код «Експрес-3» 2210969 ?
Послуги Залізнична станція
Мапа
Балівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Балівка
Балівка

Ба́лівка — проміжна залізнична станція 4-го класу Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці на електрифікованій лінії Самар-Дніпровський — Воскобійня між станціями Кам'янське-Лівобережне (14 км) та Самар-Дніпровський (33 км). Розташована в селі Орільське Дніпровського району.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія станції Балівка починається з моменту будівництва залізничної лінії в обхід міста Дніпро — від Кам'янського до Самар-Дніпровського. Саму ж станцію відкрито на цій дільниці лише 1967 року. Назва станції походить від розташованого неподалік однойменного селища, яке отримало назву на честь колишнього поміщика Бала, що володів землями у цій місцевості.

Відразу за станцією Балівка у напрямку Самара-Дніпровського починається протяжна та пряма дільниця колії, а оскільки пасажирський рух там відсутній — лінія найчастіше використовується для різних випробувань поїздів. Найвідомішим є випробування вагона-лабораторії з реактивним двигуном, який розвинув рекордну для Укрзалізниці швидкість — 250 км/год.

Наразі станція є однією з небагатьох, які мають можливість формувати вантажні поїзди і є єдиною, яка збереглася на дільниці від Кам'янського до Самара.

У 1967 році зведена прямокутна будівля невеличкого вокзалу у дусі епохи на той час: абсолютна відсутність декору і будь-яких цікавих деталей. Згодом плоский дах був замінений на двоскатний. Через низький пасажиропотік в будівлі відсутній зал чекання. Наразі в ній розташовуються кабінет начальника станції та службові приміщення.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

До 18 березня 2020 року станція була кінцевою для приміських електропоїздів сполученням Дніпро — Балівка — Дніпро, які курсували щосуботи, щонеділі та у святкові дні. Наразі приміське сполучення не відновлено[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розклад руху приміських поїздів на сайті Придніпровської залізниці. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2012. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]