Балійська мова
| Балійська мова | |
|---|---|
| Basa Bali (баса́ балі́) | |
| Поширена в | Індонезія (провінція Балі, острів Ломбок, східний край Яви, південний Сулавесі) |
| Регіон | Південно-Східна Азія |
| Носії | 3,33 млн. |
| Місце | 155 |
| Писемність | латинська абетка, балійське письмо |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ban |
| ISO 639-2 | ban |
| ISO 639-3 | ban |
| SIL | ban |
Балійська мова (балі. basa Bali, індонез. bahasa Bali) — мова балійців, мешканців індонезійського острова Балі та прилеглих островів. Відноситься до австронезійської сім'ї. Мова має два діалекти, які використовуються носіями паралельно: «високий», балі. basa alus, застосовується переважно в релігії, «низький», балі. basa kasar, - в повсякденній мові. Їх поєднання утворюють кілька проміжних рівнів балійської мови; вибір одного з рівнів для розмови залежить від ситуації, соціальних статусів співрозмовників тощо і вельми складний для сторонніх. Більшість мовців балійської також володіють індонезійською мовою, в меншій мірі яванською мовою.
Класифікація[ред. | ред. код]
Балійська мова належить до балі-сасакської гілки західнозондської зони австронезійської сім'ї та близька до сасацької (див. Сасаки) і сумбавської мов, трохи далі від неї знаходяться мадурська та малайська мови і (в тому числі індонезійська мова). Балійську часто ідентифікують як близьку яванській, однак лексична схожість обумовлена колонізаторською активністю Яви в минулі століття. Особливо помітний вплив на мову зробило завоювання Балі, яке здійснив Гаджі Мада в 1343 році.
Сучасне становище[ред. | ред. код]
Ареал та чисельність[ред. | ред. код]
Загальна кількість мовців, за даними перепису 2000 року, становить 3,33 млн. Носії компактно проживають на території провінції Балі, яка включає в себе острова Балі, Нуса-Пеніда, Нуса-Лембонган і Нуса-Ченінган (загальне населення 3,150 млн), а також в деяких областях на заході острова Ломбок і на східному краю Яви. На Сулавесі є кілька балійських поселень, кількість носіїв в них оцінюється в 7000[1].
Соціолінгвістичні відомості[ред. | ред. код]
Статус балійської мови не визначений конституцією Індонезії, однак вона проголошує повагу та захист мов регіонів країни як національного культурного надбання[2].
Наразі балійська мова не є літературною і використовується переважно в розмовній мові та в релігії. Друковані матеріали обмежуються шкільними підручниками, релігійними матеріалами та публікацією невеликих оповідань в газетах і журналах. Основною мовою, на якій ведеться навчання в школах, є індонезійська [3]. Балійська мова з писемністю на основі латинської абетки дається в початковій школі[4][5]. Також учням викладається традиційне балійське письмо [3].
Діалекти[ред. | ред. код]
У сучасній балійській мові виділяють два діалекти, які істотно відрізняються лексично - «високий» баса алус (балі. basa alus - витончена, вишукана мова) і «низький» баса касар (балі. basa kasar - груба мова).
Баса алус являє собою суміш санскриту, давньояванської та давньобалійської мов, а також сучасних нідерландської та індонезійської. Він використовується в індуїстських текстах, в служіннях, в спілкуванні на релігійну тематику, в сценах лялькового театру ваянг, а також при шанобливому звертанні - молодших до старших, учнів до вчителів, представників нижчої касти судр (балі. sudra - шудра) до представників вищих каст, тривангса [прим. 1]. Більше 90% балійців належать до судрів і не володіють вищим діалектом в повній мірі, до кшатрій вони звертаються на баса мідіяна, який, на відміну від баса алус, порівняно близький до баса касар.
Для спілкування в сімейному колі, під час сільськогосподарських робіт використовується діалект баса касар, який в значній мірі зберіг лексику давньобалійської мови. Також він застосовується при спілкуванні з дітьми і при зверненні представників вищих каст до судрів.
Писемність[ред. | ред. код]
Наразі основним письмовою мовою балійців є індонезійська, якою в більшій чи меншій мірі володіє практично все населення Балі. У шкільних підручниках, публікаціях в пресі, на вивісках та покажчиках на балійській мові застосовується абетка на основі латиниці. У балійської мови існує також власне складове письмо, що використовується в релігійних текстах, а також на вивісках і покажчиках.
Латиниця[ред. | ред. код]
Балійська абетка на основі латиниці, балі. Tulisan Bali, складається з 21 літери:
Балійське письмо[ред. | ред. код]
Історія мови[ред. | ред. код]
Балійська мова виділилася приблизно до VI століття н. е. і протягом декількох століть залишалася розмовною. Перше відоме письмове джерело з'явився в 882 році. У IX - XII ст. мова змінювався внаслідок поширення на Балі індуїзму та буддизму, запозичуючи лексику з санскриту. У наступні століття основний вплив на балійську надавали спочатку каві - давньояванська мова, а потім яванська мова.
Вже після розділення на рівні балійська випробувала вплив нідерландської мови в першій половині XX ст., після окупації острова в 1908 році Нідерландами. Надалі вплив чинили японська мова (в період окупації 1942 - 1945 рр.), після проголошення незалежності Індонезії - індонезійська, а з розвитком туризму - англійська [6]. Хоча в містах самого Балі діти вже не говорять балійською мовою, їх рідна мова - індонезійська або навіть англійська, але балійська мова широко використовується переселенцями з Балі на Яву, Калімантан, Сулавесі після виверження вулкана 1962 року, і там вона - жива і їй ніщо не загрожує. Збереглася вона і в районах традиційного проживання балійців на сході Яви, на заході острова Ломбок, в сільській місцевості тощо. Та й на самому Балі нею розмовляють близько 1 млн осіб, хоча вже, в основному, тільки середнього та похилого віку. [7]
Лінгвістична характеристика[ред. | ред. код]
Фонетика та фонологія[ред. | ред. код]
Голосні[ред. | ред. код]
У балійській мові шість голосних:
| передній ряд | середній ряд | задній ряд | |
|---|---|---|---|
| високого підняття | i | u | |
| середнього підняття | e | ə | o |
| низького підняття | a |
Приголосні[ред. | ред. код]
Кількість приголосних в балійській мові становить 18 або 19. Думки про гортанну змичку /ʔ/ варіюється від невизнання її фонеміческі значущою (із застереженням про можливість розгляду її в якості альтернативи фінального /k/ в окремих говорах) [3] до твердження про її появу в словах, що закінчуються на -d, -t та -k[8].
| губно-губні | ясенні | палаталізовані | задньоязикові | гортанні | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| проривні або африкати |
глухі | p | t | tʃ | k | ʔ |
| дзвінкі | b | d | dʒ | ɡ | ||
| фрикативні | s | h | ||||
| носові | m | n | ɲ | ŋ | ||
| латерали | l | |||||
| дрижачі | r | |||||
| апроксиманти | w | j | ||||
Відповідність орфографії[ред. | ред. код]
| літера | МФА | літера | МФА | літера | МФА | літера | МФА | літера | МФА | літера | МФА | літера | МФА | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| A a | a, ə | D d | d, ʔ | H h | h | K k | k, ʔ | N n | n | R r | r | U u | u | ||||||
| B b | b | E e | e, ə | I i | i | L l | l | O o | o | S s | s | W w | w | ||||||
| C c | tʃ | G g | ɡ | J j | dʒ | M m | m | P p | p | T t | t, ʔ | Y y | j |
За допомогою сполучень передаються такі звуки:
- ny — ɲ,
- ng — ŋ.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lewis, M. Paul (ed.). Ethnologue. Bali (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 30 серпня 2009.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ The 1945 Constitution of the Republic of Indonesia (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 28 червня 2012. Процитовано 1 вересня 2009.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ а б в Brown, Ogilvie, с. 117.
- ↑ Ager, Simon. Balinese alphabet, language and pronunciation (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ Ryan Ver Berkmoes, Lisa Steer-Guerard, Jocelyn Harewood. Bali & Lombok. — 10th edition. — Lonely Planet Publications Pty Ltd, 2005. — С. 45, 369. — ISBN 1-74059-681-1.
- ↑ Marsaja, с. 79.
- ↑ Ni Komang Erviani, Балійська мова ніколи не помре // Jakarta post 2012. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Fred B. Eiseman, Jr. The Balinese Languages (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 7 вересня 2009.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка)
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |