Баліс Дваріонас
| Баліс Дваріонас | |
|---|---|
| лит. Balys Dvarionas | |
 | |
| Народився |
19 червня 1904[1][2][3] Лієпая, Латвія |
| Помер |
23 серпня 1972[1][2][3] (68 років) Вільнюс, СРСР |
| Громадянство (підданство) |
 Литва.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | диригент, композитор, піаніст, викладач університету |
| Alma mater | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона |
| Заклад | Литовська академія музики і театру |
| Членство | Спілка композиторів СРСР |
| Жанр | опера |
| Нагороди | |
Ба́ліс Дваріо́нас (лит. Balys Dvarionas; 6 (19 червня) 1904, Лієпая, Латвія — 23 серпня 1972, Вільнюс) — литовський композитор, диригент, піаніст, педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Художник багатогранного дарування, композитор, піаніст, деригент, педагог. Зіграв значну роль у розвитку музичної культури Литви. Народився в багатодітній родині (11 дітей, з них 7 стали музикантами) органіста Домінікаса Дваріонаса. Першим учителем музики був батько, пізніше вчився в латиського композитора Альфреда Кальниньша.
В 1924 закінчив Лейпцизьку консерваторію по класу фортепіано, в 1939 по класу диригування (екстерном). В 1925–1926 удосконалювався в піаніста Егона Петрі в Берліні.
З 1926 викладач фортепіано в Каунаському музичному училищі, з 1933 — у Каунаській консерваторії.
З 1928 виступав як піаніст, в 1933 гастролював в СССР (у Москві й Ленінграді).
В 1935–1938 головний диригент симфонічного оркестру литовського радіо в Каунасі.
В 1940 організував симфонічний оркестр в Вільнюсі. З 1949 викладач у Державній консерваторії Литовської РСР в Вільнюсе (з 1947 професор).
В 1940–1941 й 1958–1961 головний диригент симфонічного оркестру Литовської філармонії й всіх республіканських свят пісні.
Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами, медалями. Народний артист СРСР (1954).
Похований в Паланзі.
В Вільнюсі регулярно проходить міжнародний конкурс молодих піаністів і скрипалів імені Баліса Дваріонаса, діє музична десятилітня школа імені Баліса Дваріонаса.
Творчість[ред. | ред. код]
Створив багато творів різних жанрів, у їхньому числі:
- балет «Сватовство» (лібрето Людаса Гіри; 1931, постановка 1933, Каунас),
- опера «Даля» (лібрето Йонаса Мацконіса за драмою Баліса Сруоги; 1958, постановка 1959, Вільнюс]),
- симфонія (1947),
- концерт для скрипки с оркестром (1948; Сталінська премія, 1949),
- 2 концерти для фортепіано (1960, 1962),
- концерт для валторни (1963),
- 2 увертюри (1946, 1967),
- інструментальні п'єси,
- хори, в тому числі «Свято песни» (1965),
- романси, обробки народних пісень,
- музика для театру, до 6 спектаклів,
- музика до 6 кінофільмів, у тому числі до фільму «Радянська Литва» (Сталінська премія, 1952),
- гімн Литовської РСР (соавтор Йонас Швядас, слова Антанаса Венцлови, 1950).
Більшість творів відносять до романтичного стилю, з опорою мелос народної музики.
Література[ред. | ред. код]
- Юозас Гаудримас. Балис Дварионас. Москва, 1960.
- Juozas Gaudrimas. Balys Dvarionas. Vilnius, 1960
- Balys Dvarionas. Kūrybos apžvalga, straipsniai ir laiškai, amžininkų atsiminimai. Parengė Juozas Gaudrimas. Vilnius: Vaga, 1982
Посилання[ред. | ред. код]
- Народились 19 червня
- Народились 1904
- Уродженці Лієпаї
- Померли 23 серпня
- Померли 1972
- Померли у Вільнюсі
- Випускники Лейпцизької консерваторії
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Лауреати Сталінської премії
- Народні артисти СРСР
- Литовські композитори
- Литовські кінокомпозитори
- Литовські музиканти
- Піаністи
- Диригенти
