Балія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сучасна сталева оцинкована балія

Ба́лія[1] — низька, широка, зазвичай округла посудина для прання білизни, для миття тіла і т. ін., є обов'язковим предметом сіль­ського побуту[2].

Походження слова[ред. | ред. код]

Слово балія походить через посередництво пол. balia, ниж.-нім. balje і фр. baille від лат. bacula, що є зменшувальною формою від baca («чан», «бак»),[3] чи від лат. *bajula, утвореного від bajulus («водонос»)[4].

Опис і використання[ред. | ред. код]

У старовину балії виготовляли з дерева в бондарній техніці, пізніше їх стали робити з металу[2].

Балії використовуються на селі для купання дітей[5] (у колись вживаних для цього дерев'яних баліях з метою уникнення скабок внутрішню поверхню ємності вистилали полотном)[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Балія // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 25-26.
  3. Aleksander Brückner, Słownik etymologiczny języka polskiego, Kraków, Krakowska Spółka Wydawnicza, 1927.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  5. Варвара Ткачова. Труднощі перекладу з української на українську: бритванка, рондиль, фандел. Процитовано 2 березня 2018. 
  6. Водні процедури: Вся правда про купання малюків. akva-svit.com.ua. Процитовано 2 березня 2018.