Банари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Банари
Người Ba Na.jpg
Жіночий банарський танець
Кількість 227 716 (2009, перепис)[1]
Ареал В'єтнам В'єтнам, провінції Зялай, Контум, Біньдінь, Фуєн
Раса монголоїди
Близькі до: седанги, гре, лавени, мнонги, стієнги
Входить у гірські кхмери
Мова банарська, в'єтнамська
Релігії анімізм, християнство

Банари (банар, багнар, бана, в'єт. Ba Na) – народ у В'єтнамі, належить до числа гірських кхмерів. Живуть на Центральному нагір'ї Тейнгуєн (в'єт. Tây Nguyên), в провінціях Зялай, Контум, Біньдінь і Фуєн.

В'єтнамські провінції, в яких проживають банари

Банари є давніми мешканцями цього гірського краю. Вони створили унікальну місцеву культуру та власну соціокультурну ідентичність.

Чисельність банарів, за переписом 2009 року, становила 227 716 осіб, у тому числі 150 416 у провінції Зялай, 53 997 у провінції Контум, 18 175 у провінції Біньдінь, 4 145 у провінції Фуєн[1].

Включають субетнічні групи ронгао (Ro Ngao), голар (Go Lar), зьоланг (Gio Lang, Y Lang, Ro Long), бонам (Bo Nam), толо (To Lo), крем (Krem), алаконг (A La Cong, Ala Kong) та ін.

Мова[ред. | ред. код]

Говорять банарською мовою, яка належить до банарської гілки австроазійських мов. Кожна субетнічна група користується власним діалектом.

Банарська мова використовується на радіо, включена до програми навчань в початкових школах в провінціях Контум і Зялай[2].

Писемність для банарської мови була створена в першій третині XX ст. на базі латиниці, але вона має обмежене використання[3].

Поширена також в'єтнамська мова.

Рівень писемності: банарською 10-30 %, в'єтнамською 50-75 % [4]

Господарство[ред. | ред. код]

Основне заняття банарів — землеробство. Традиційно використовували підсічно-вогневий метод обробки землі. На схилах невисоких гір та пагорбів розчищали та засівали поля, а черед певний час залишали їх під паром і переходили на нові ділянки землі. На початку XX ст. почали вирощувати вологий рис на заливних полях. Рівень землеробства у банарів є вищим, ніж у більшості інших гірських кхмерів. Вирощують рис, кукурудзу, батат, просо, індиго, коноплі, тютюн, овочі. Частина продукції йде на продаж.

Займаються також садівництвом, тваринництвом (буйволи, бики, кози, домашня птиця), мисливством і збиральництвом.

Банарський кошик

Ремесла розвинуті слабко. Здавна банари торгували з чамами, а згодом із в'єтнамцями й отримували від них всі потрібні вироби. Певного розвитку набули плетіння, ткацтво, гончарство, ковальство.

Для перенесення речей і вантажів використовують своєрідні рюкзаки (гуй), плетені з бамбуку або ротангу. Гуй має безліч типів і розмірів, але, коли його виплітають, зазвичай дотримуються традиційних зразків.

Поселення[ред. | ред. код]

Банарські села оточені частоколом. Жило ставлять на палях.

Банарська громадська хата ронг в селі Конкоту

У центрі села зазвичай стоїть ронг — велика громадська хата, що є центром суспільного й церемоніального життя громади. Ронг може бути висотою до 30 метрів, дах у нього злегка вигнутий. Тут проводять народні зібрання, традиційні церемонії, судові слухання, навчання юнаків тощо.

Інші хати стоять навколо ронгу. Часто їх прикрашають геометричним малюнком. Дах криють соломою або черепицею.

Соціальна організація[ред. | ред. код]

Банари об'єднані в сільські громади.

Сім'я мала, відлік спорідненості ведеться як за батьківською, так і за материнською лінією. В соціальній організації народу відчуваються залишки матріархату. Спорідненість за материнською лінією у банарів вважається важливішою. Після одруження молоді йдуть жити в хату дружини. Згодом молода сім'я зазвичай заводиться власним житлом і живе окремо. Шлюб моногамний.

Суспільство поділяється на багатих, бідних і слуг.

Юнаки отримують традиційну освіту під керівництвом наставників з числа старших односельчан. Заняття проводяться в ронзі. Тут молодь навчається професійним навичками, правилам сімейного життя, вивчає банарську історію та суспільні цінності громади.

Побут[ред. | ред. код]

Жіночий і чоловічий традиційні банарські костюми

Традиційний чоловічий одяг складають пов'язка на стегнах з торочкою і вишивкою і безрукавка, жінки носять довгі спідниця з вишивкою і кофти. Як прикраси використовують численні намиста, браслети, серги, каблучки.

Характерним є звичай підпилювання і чорніння зубів.

Основна їжа — страви з рису, батату, маніоку та овочів. М'ясо їдять на свята.

Померлих ховають у спеціальних сімейних поховальних хатинках, які прикрашають вишуканим різьбленням. Тут також знаходяться дерев'яні статуї, гонги, кухлі для вина та інше сімейне майно.

Вірування[ред. | ред. код]

Традиційна релігія банарів — анімізм з елементами тотемізму, відправляють аграрні культи. Баньян та фікус мають для них релігійне значення.

Частина народу була навернена на християнство.

Коли дитині виповнюється місяць, з нею проводять церемонію офіційної посвяти в члени сільської громади. Церемонія полягає в проколюванні мочок вух. Якщо помирає хтось без такого отвору у вусі, вважається, що він потрапляє в країну мавп, якою править чорновуха богиня Дуйдай.

Культура[ред. | ред. код]

Банари мають багатий фольклор (міфи, легенди, казки, героїчний епос), особливо музичний. Унікальними є банарські довгі вірші та народні казки, традиційні твори, які є важливою частиною культурної спадщини В'єтнаму. Дуже популярні народні пісні, основні стилі виконання: гмон і рой. Банарські музичні інструменти включають ударні, духові та струнні. Популярні традиційні танці виконують під час проведення урочистих заходів та календарних свят.

Серед популярних ігор: квач (друдра), перетягування канату, метання каменів, гра в м'яч, коли б'ють по ньому ногою, підкручуючи вгору, кханг.

Банари зберігають власний традиційний календар, який складається з десяти місяців сільськогосподарських робіт і ще двох місяців, відведених для особистих та громадських справ, серед яких одруження, ткацтво, купівля та продаж продуктів харчування та виробів, проведення свят і церемоній.


Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO (в'єтн.), (англ.)
  2. Central Highlands take action to preserve ethnic minority languages. Vietnam Pictorial (англ.)
  3. Народы Юго-Восточной Азии. Под редакцией А. А. Губера, Ю. В. Марбтина, Д. Л. Тумаркина, Н. Н. Чебоксарова. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство «Наука», 1966, с. 157—163: Горные кхмеры (рос.)
  4. Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Bahnar. A language of Viet Nam (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]