Банарські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Банарські мови
Поширені: Індокитай
Класифікація: Австроазійські мови
 Банарські мови
Групи:
західна
північна
східна
центральна
Кількість носіїв: 1160 тис.
Мапа поширення мон-кхмерських мов:
   Банарські мови

Банарські (багнарські) мови є одним із найрізноманітніших підрозділів австроазійської сім'ї. Визначено близько 40 банарських мов, якими, за даними 21-ї редакції проекту Ethnologue (2018), розмовляють приблизно 1 160 000 осіб, переважно з числа племен так званих гірських кхмерів (алаки, банари, гре, зе-ченги, кого, кор, лавени, брао, ма, мнонги, ой, седанги, стієнги, тампуани, тьоро та ін.), що проживають на заході південного В'єтнаму, на сході Камбоджі та на півдні Лаосу. Всі ці народи належать до числа національних меншин у своїх країнах, але в деяких округах чи провінціях вони можуть становити більшість населення[1].

Класифікація[ред. | ред. код]

Внутрішня класифікація банарських мов лишається проблемною, з цього питання серед спеціалістів часто відсутній консенсус[2]. На те є декілька причин. По-перше, автори оперують методами: лексикостатистичним, фонологічним, глотохронологічним, порівнянням словників[2]. По-друге, банарський етнічний масив поділений політичними кордонами. Часто дослідники обмежуються вивченням лише тих мов, що поширені в країні, де вони проводили польові роботи. По-третє, окремі банарські мови розділені не лише топографічно, а й місцевими впливами з боку в'єтнамської, кхмерської, лаоської, чамських та катуйських мов. Зовнішні впливи суттєво ускладнюють ситуацію.

Як правило, виділяються п'ять основних груп банарських мов: північна, західна, центральна, південна та східна. Така коцепція відображає консенсусне бачення наприкінці ХХ століття, але воно значною мірою сформувалося під впливом історичних тенденції, пов'язаних з існуванням національних кордонів та наявних стереотипів. Порівняно нова класифікація П. Сідвела (Sidwell, 2009) є результатом детальної фонологічної та лексичної реконструкції, проте й вона повинна вважатись тимчасовою, оскільки, швидше за все, надалі вона розширюватиметься і розвиватиметься[3]:

  • Західні банарські мови:
    • лавенська (джру, Laven, Jru’, код ISO 639-3: lbo), джук (Juk, Suai), су (Sou, Su’, код ISO 639-3: sqq);
    • ньяхин (Nyaheun, код ISO 639-3: nev);
    • ой, тхе, сок, ченг (Oy, Oi, The, Sok, Cheng, Jeng, код ISO 639-3: oyb), сапуан (Sapuan, код ISO 639-3: spu);
    • брао (лаве, Brao, Laveh, Lave, код ISO 639-3: brb), крунг (Krung, код ISO 639-3: krr), кравет (Kravet, Kavet, код ISO 639-3: krv).
  • Центральні банарські мови:
    • талієнг (касенг, Talieng, Kasseng, Taliang, Tareng, код ISO 639-3: tdf), ченг (Trieng, код ISO 639-3: stg)
    • алак (Alak, код ISO 639-3: alk)
    • центрально-південні банарські мови
      • тампуонська (Tampuan, Tampuon, код ISO 639-3: tpu)
      • банарська (Bahnar, код ISO 639-3: bdq)
      • південні банарські мови:
        • тьоро (Chrau, код ISO 639-3: crw);
        • сре (Sre): кого (Koho, код ISO 639-3: kpm), маа (Maa, код ISO 639-3: cma);
        • стієнзькі (Stieng): стієнг-буде (Budeh Stieng, код ISO 639-3: stt), стієнг-було (Bulo Stieng, код ISO 639-3: sti);
        • мнонзькі (Mnong): центральномнонзька (Central Mnong, код ISO 639-3: cmo), краол (Kraol, код ISO 639-3: rka), південномнонзька (Southern Mnong, код ISO 639-3: mnn), східномнонзька (Eastern Mnong, код ISO 639-3: mng).
  • Північні банарські мови
    • галанг (Halang, код ISO 639-3: hal), галанг-доан (Halang Doan, код ISO 639-3: hld), кайонг (Kayong, код ISO 639-3: kxy);
    • джег (зе, же, Jeh, код ISO 639-3: jeh);
    • катуа (котау, Katua, Kotau, код ISO 639-3: kta);
    • тодра (модра, Todrah, Didrah, Modrah, код ISO 639-3: tdr);
    • седанзька (Sedang, код ISO 639-3: sed);
    • гре (Hre, код ISO 639-3: hre);
    • моном (бонам, Monom, Bonam, код ISO 639-3: moo);
    • ренгао (Rengao, код ISO 639-3: ren);
    • како (Kaco’, код ISO 639-3: xkk), рамам (ромам, ламам, Ramam, Romam, Lamam, код ISO 639-3: rmx).
  • Східні банарські мови:
    • куа (кор, Cua, Kor, код ISO 639-3: cua).

Південні банарські мови включаються тут до складу центральної групи. Деякі з відомих банарських мов не увійшли до цієї класифікації: бут (Bout), лаві (Lawi, Lavi, Saveung), мел-хаонг (Mel-Khaonh, код ISO 639-3: hkn), роанг (Ro'ang), такуа (Takua, код ISO 639-3: tkz), тмон (Thmon, Thmoan, Thmaun).

Невизначеним лишається й місце банарських мов у складі австроазійської сім'ї. Частіше всього їх разом із кхмерською, катуйськими, пеарськими, в'єтськими мовами зараховують до числа східної гілки мон-кхмерських мов. Кхмерська й банарські мови є взаємно незрозумілими[1].

Дослідження[ред. | ред. код]

Перші дослідження банарських мов були опубліковані наприкінці 1800-х років. Вони були написані переважно французами, оскільки саме Франція в цей період контролювала країни Індокитаю. У період з 1957 по 1975 рр. лінгвісти, які працюють у SIL International та пов'язаних з нею організаціях, зібрали велику кількість банарських даних, публікували лінгвістичні статті та видавали публікації банарськими мовами. Рівень дослідження окремих мов може сильно відрізнятися. Поряд з ґрунтовно дослідженими седанзькою, банарською, центрально-мнонзькою, тьрау, є такі мови, як, наприклад, рамам, яким присвячено дуже мало матеріалів.

Багато публікацій, присвячених банарським мовам, зібрано в бібліотеці Інституту лінгвістики в університеті Паяп (англ. Payap University) в Чіангмаї, Таїланд. Численні детальні наукові статті на тему банарської граматики та фонології були опубліковані в журналі Mon-Khmer Studies (MKS) [Архівовано 13 серпня 2019 у Wayback Machine.]. SEAlang Projects [Архівовано 23 квітня 2022 у Wayback Machine.] — це ще один вебсайт, який надає доступ до багатьох банарських ресурсів. Значна частина наявної літератури присвячена історичній реконструкції пра-банарської мови, яка проводиться шляхом лексичного та фонологічного порівняння, а також різних лексико-статистичних досліджень.

Особливості[ред. | ред. код]

Банарські мови є консервативними в плані фонології, важко знайти певні зміни звуків, які б відрізняли банарські мови від інших австроазійських гілок. У той же час кожна група має одну або декілька радикально інноваційних мов[4]. Як і більшість мон-кхмерських мов, банарські мають велику кількість голосних звуків. Наприклад, голосні в мові сре-кого за довжиною мають дев'ять різних категорій[3]. Як приклад банарського консонантизму, 39 приголосних налічує седанзька мова[3].

Як і більшість австроазійських мов, банарські не є тональними, але багато з них мають два контрастні типи фонації (з придихом і модальна, як у більшості мов; скрипуча і модальна у седанзькій мові)[3].

Банарські слова можуть бути односкладовими або двоскладовими, причому останні, як правило, трактуються як півтораскладові (англ. Sesquisyllabic)[3].

Банарські мови не мають складної морфології. Типовою морфологічною функцією є зміна граматичного класу або підкласу основи. Типовим явищем є інфіксація, використовуються також афікси.

Синтаксично банарські мови відповідають схемі «підмет-присудок-додаток» (англ. subject-verb-object, SVO), проте за відсутності підмета в багатьох мовах на першій позиції може стояти присудок.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Julie Barr, Eric Pawley. Bahnaric Language Cluster Survey of Mondul Kiri and Kratie Provinces, Cambodia [Архівовано 13 серпня 2018 у Wayback Machine.]. Electronic Survey Report 2013—001. SIL International, 2013 (англ.)
  2. а б Paul Sidwell. Classifying the Austroasiatic languages: History and state of the art [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.]. München: Lincom Europa, 2009, ISBN 978-3-92-907567-0 (англ.)
  3. а б в г д Nathaniel Cheeseman, Jennifer Herington, Paul Sidwell. Bahnaric linguistic bibliography with selected annotations [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Mon-Khmer Studies, Volume 42, 2013. ISSN 0147-5207 (англ.)
  4. The Bahnaric Branch [Архівовано 25 березня 2018 у Wayback Machine.]. SEAlang. Mon-Khmer Languages Project (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]