Бандажевський Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бандажевський Юрій Іванович
Yury Bandazhevsky, Geneva 2009.jpg
Народився 9 січня 1957(1957-01-09) (62 роки)
Радунь, Q12671544?, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Belarus.svg Білорусь
Діяльність лікар, викладач університету
Alma mater Гродненський державний медичний університет
Заклад Гомельський державний медичний університет
Вчене звання професор, Q63185618?, Q63185656?, Q63185672?, Q63185675? і професор[d]
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]

Бандажевський Юрій Іванович у Вікісховищі?

Юрій Іванович Бандажевський (біл. Юрый Бандажэўскі,англ. Yury Bandazhevsky; р. 9 січня 1957, БРСР) — білоруський вчений, крупний спеціаліст в галузі радіаційної медицини, доктор медичних наук (1987), професор (1989), дійсний член Нью-Йоркської академії наук. Ректор Гомельського державного медичного університету з дня його заснування 1 листопада 1990 до 2001 року. Спеціалізується на вивченні впливу на організм людини невеликих доз радіації і наслідків Чернобильської катастрофи.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Гродненський державний медичний університет за спеціальностю патологічна анатомія (Anatomical pathology). Докторську дисертацію захистив 1987 року. Того ж року призначений директором Центральної лабораторії наукових досліджень. 1990 року став першим ректором Гомельського медичного університету.

Одружений з 1978 року. Дружина — Галина Бандажевська, лікар-педіатр и кардіолог, кандидат медичних наук.

Радіаційні дослідження[ред. | ред. код]

Обіймаючи посаду ректора Гомельського медичного університету, зацікавився проблемою впливу дрібних доз радіації на здоров'я людини. Спільно з іншими вченими університету дійшов висновку, що проблеми з серцем обумовлені постійним впливом на нього радіації. Так формулює цю теорію сам автор: Радіонукліди цезію, потрапляючи в організм людини, інкорпоруються у серцеві м'язи дуже активно. Цезій створює ефект енергетичного голоду в клітині, а серцевий м'яз є найвразливішим, він першим утилізує цезій. Звідси і виникнення серцево-судинних проблем. У жовтні 2003 року через проблеми зі здоров'ям і недогляд тюремних лікарів професор опинився в реанімації з гангренозно-флегмонозним апендицитом, який міг привести до перитоніту. Екстрена операція пройшла успішно, й учений вижив.

5 серпня 2005 року, за 5 місяців до закінчення терміну покарання, Бандажевський був звільнений умовно-достроково без права залишати країну протягом 5 місяців. Він провів в ув'язненні понад шість років, два роки були скорочені за амністіями.

На волі[ред. | ред. код]

З 2006 до 2007 року Бандажевській працював за річним контрактом із передачі досвіду з проблематики дії радіації на організм людини у зв'язку з чорнобильською катастрофою у Франції, де написав дві книги. За його словами, зарубіжні учені активно полемізують з його дослідженнями у своїх дисертаціях і на сторінках наукового журналу «Кардіальна токсикологія».

З 2008 року професор мешкає у Вільнюсі.

17 серпня 2008 року за ініціативою Бандажевського в Європарламенті відбулася конференція, за підсумками якої ухвалено декларацію про постчорнобильську ситуацію в Білорусі. Декларація закликає європейське співтовариство продовжити надання допомоги Білорусі в реабілітації найбільш постраждалих регіонів, а також приділити особливу увагу становищу ліквідаторів катастрофи. У документі вітається створення у Вільнюсі міжнародного науково-дослідного центру «Екологія і здоров'я» з організацією міжнародного синдикату з допомоги ліквідаторам

Посилання[ред. | ред. код]