Бандрівський Микола Стефанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бандрівський Микола Стефанович
Бандрівський Микола.jpg
Народився 17 грудня 1964(1964-12-17) (53 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання Львів
Діяльність археолог
Відомий завдяки археологія
Науковий ступінь доктор історичних наук
Посада

професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки

в.о. завідувача відділом археології Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України

Бандрівський Микола Стефанович (нар. 17 грудня 1964(19641217)) — археолог, доктор історичних наук, в.о. завідувача відділом археології Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України, професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного Університету ім. Івана Франка. Учень професора Лариси Крушельницької. Фахівець у галузі археології епохи бронзи — доби раннього заліза та ранніх форм релігії. Член спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України, член редакційної ради наукового збірника «Матеріали та дослідження з археології Прикарпаття та Волині».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

1991 року закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. З 1989 року обраний секретарем Археологічної комісії НТШ за головування Лариси Крушельницької. 2001 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Пам'яткоохоронна діяльність Церкви в контексті національно-культурного відродження в Галичині (кінець ХІХ-ХХ століття)» (науковий керівник академік Ярослав Ісаєвич). 2015 року захистив докторську дисертацію на тему «Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи — на початку доби раннього заліза» (за спеціальністю «археологія»).

До основних результатів досліджень М. С. Бандрівського належать:

  1. Відкриття в Українських Карпатах у 1980-90 рр. наскельних рисунків — петрогліфів і рельєфів від епохи бронзи до періоду раннього середньовіччя (Урич, Писаний Камінь, Лисівський Камінь, Розгірче, Бубнище та ін.);
  2. Виділення і детальна класифікація основних ознак поховань Висоцької культури;
  3. Розробка хронологічно-періодизаційних схем розвитку Висоцької і Голіградської культур та їх синхронізація з періодизацій ними шкалами для тогочасних пам'яток Центральної і Західної Європи;
  4. Виділення пам'яток Михалківської групи, які займають проміжне місце між найпізнішими пам'ятками Голіградської культури і найранішими пам'ятками Західноподільської групи;
  5. Широкомасштабні розкопки одного з найбільших на заході України могильників кінця бронзової — початку ранньозалізної доби в с. Петриків на околиці Тернополя, де за чотири польових сезони відкрито 183 поховання Висоцької культури, в тому числі парні (чоловік і жінка в обіймах — пох.№ 27), одне з яких виставлене в експозиції Львівського музею історії релігії;
  6. Зіставив відомі на сьогодні археологічні культури заходу України з конкретними ранньоісторичними етносами, назви яких засвідчені античними і ранньосередньовічними джерелами;
  7. Монографічне опрацювання золотих Михалківських скарбів — однієї з найбільших у тогочасній Європі збірки золотих високомистецьких коштовностей ІХ — першої половини VІІІ століття до н. е., вага яких (лише офіційно придбаних) перевищувала 7,5 кг золота (Львів, 2012, у співавторстві з Л. І. Крушельницькою);
  8. Протягом останніх двох десятиліть проводить розкопки ранньоскіфських курганів на Західному Поділлі (Тернопільське плато). До найцікавіших відкриттів належать розкопки камерних гробниць у Швайківцях і Коцюбинчиках Чортківського району Тернопільщини, в яких виявлені залишки мурованих конструкцій (в тому числі купольного типу) та багатий речовий інвентар, який включає металеві посудини (скіфський казан, етруське ситечко для відціджування вина тощо), предмети озброєння і захисного обладунку (залізні панцирі лускатого типу ассирійського зразка, вироби з золота і срібла в тому числі у звіриному стилі та імпортовані з Месопотамії разки намиста з різнокольорового скла;
  9. Відкриття давньоруського поселення в Стрию і віднайдення на ньому низки житлово-господарських об'єктів ХІ — перша половина ХІІІ століття, чим значно подавлено початки заснування Стрия (до цього офіційно прийнятою датою заснування вважався 1385 року);
  10. Співавтор повторного відкриття тлінних останків галицького князя Ярослава Осьмомисла під час розкопок у поховальній крипті собору святого Юра у Львові (напередодні перезахоронення в ній владики УГКЦ кардинала Йосифа Сліпого).

Сьогодні М. С. Бандрівський є один з редакторів профільних томів Записок НТШ, співзасновник пам'яткоохоронної громадської організації "Товариство Шанувальників Львова. У 1998—2002 роках був обраний депутатом Львівської міської Ради (третього демократичного скликання), нині, окрім наукових досліджень, — активно співпрацює зі ЗМІ та виконавчими і законодавчими органами влади в царині збереження і використання пам'яток історії та культури.

Доробок[ред. | ред. код]

  • Сварожі лики (археологічно-релігієзнавчі нариси з історії Західної України). Львів, 1992. 102с.
  • Бандрівський М. Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи / Микола Бандрівський. — Львів, 1994. — 163 с.
  • Бандрівський М. Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури / Микола Бандрівський. — Львів, 2002. — 282 с.
  • Бандрівський М. Золоті Михалківські скарби та їх доля / Микола Бандрівський, Лариса Крушельницька. — Львів, 2012. — 239 с.
  • Бандрівський М. Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи — на початку доби раннього заліза / Микола Бандрівський. — Львів: Простір-М, 2014. — 573 с.
  • Бандрівський М.С. «Від Мегілі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул.Руській (з історії православних храмів Львівського середмістя)» Львів, 2014, 151с. (13,55 д.а.);
  • Бандрівський М.С. З історії церкви святих апостолів Петра і Павла у Львові.-Львів, 2009, с.2-39;

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]