Бансурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бансурі
Бансурі
Класифікація Дерев'яні духові музичні інструменти
Подібні інструменти вену

Ба́нсурі (гінді बाँसुरी; санскр. वेणुवाद्यम्) — індійський духовий музичний інструмент, різновид флейти. Інструмент поширений в Індії, Пакистані, Бангладеш та Шрі-Ланці. Бансурі виготовляють з порожнього стебла бамбука з шістьма або сім'ю отворами.

Існує два різновиди інструменту: поперечна і поздовжня. Поздовжня зазвичай використовується в народній музиці і при грі утримується губами подібно свистку. Поперечну найчастіше використовують в індійській класичній музиці.

Назва[ред. | ред. код]

Назва бансурі походить від сполучення двох санскритських слів: банс (बाँस) — «бамбук»; і сур (सुर) — мелодія.

Історія[ред. | ред. код]

Бансурі — стародавній музичний інструмент, що асоціюється з пастухами і їхніми традиціями, він тісно пов'язаний з історією Крішни і Радги, а також відображений у творах буддійського живопису, починаючи приблизно з 100 року н. е. Бансурі під назвою вену шанується як божественний інструмент Крішни і часто асоціюється з Раса-лілою[1]; у міфології згадується, як мелодії, які виконував Крішна на флейті, приваблювали і зачаровували не тільки жінок, але і тварин. Бансурі традиційно використовувався також як інструмент для акомпанементу, наприклад, в музиці до фільмів.

Пандит Панналал Гхош (1911—1960) зміг перетворити бансурі зі звичайного народного інструменту в інструмент серйозної класичної музики. Він експериментував з довжиною, діаметром і кількістю отворів бансурі і прийшов до висновку, що довші і ширші в діаметрі бансурі дозволяють краще використовувати низькі октави.

Виготовлення[ред. | ред. код]

Виготовлення бансурі є складним мистецтвом. Бамбук, придатний для створення бансурі, повинен володіти відразу декількома властивостями: мати тонкі стінки, бути прямим з однаковим круглим поперечним перерізом і довгими міжвузлями. Так як важко знайти стебла бамбука, що відповідають всім цим вимогам, то хороші бансурі рідкісні і дорогі. Відповідні види бамбука (наприклад, Pseudostachyum) властиві лісам Ассаму і Керали.

Гра на бансурі

Після підбору відповідних зразків бамбук витримується, щоб дозволити природним смолам зміцнити його деревину. Потім один кінець бамбука затикається пробкою, і пропалюють отвір для дуття. Отвори для пальців поступово пропалюють розпеченими прутами, але не висвердлюють, так як це може порушити цілісність стовбура бамбука. Розміщення отворів для пальців визначається виміром внутрішнього і зовнішнього діаметра стовбура бамбука і подальшим використанням спеціальної формули. Після того як всі отвори готові, бансурі занурюється в розчин антисептичних масел, після чого очищається, висушується і обв'язується шовковими або нейлоновими шнурами одночасно з метою декорації і захисту від термічного впливу.

Гра на бансурі[ред. | ред. код]

Бансурі варіюються у довжині від 12 дюймів (називаються муралі) до 40 дюймів (шанкга-бансурі). Від довжини і товщини бансурі залежить і її настроювання — чим вона довша, тим нижчі звуки можна з неї витягти. Тональність бансурі визначається по сурі Са — на бансурі ця свара звучить при затисканні трьох ближніх отворів. Найпоширеніші 20-дюймові моделі. Для гри на бансурі з шістьма отворами використовуються вказівні, середні і безіменні пальці обох рук. Якщо у бансурі сім отворів, то використовується і мізинець однієї з рук[2].

Схема розташування нот (сур) на бансурі

Традиційно в індійській класичній музиці гра на бансурі супроводжується акомпанементом з тамбури і табли.

Звук в бансурі народжується коливаннями стовпчика повітря всередині інструменту. Довжина цього стовпчика варіюється в залежності від закривання або залишення відкритими різних отворів бансурі. Іноді отвори закриваються лише наполовину для створення бемольних або дієзних нот. Існують спеціальні прийоми щодо закриття отворів на інструменті. Найбільш популярні з них стилі Панналала Гхоша (закриття отворів самими кінчиками пальців) і Гаріпрасада Чаурасії (закриття подушечками пальців). Висота звуку також визначається маніпуляціями з мундштуком і передування (більш сильним вдуванням повітря). Важливий і вибір пози для гри, так як часто треба грати кілька годин.

Серед найвідоміших майстрів гри на бансурі є Панналал Гхош, Гаріпрасад Чаурасія, Віджай Рагхав Рао, Девендра Мурдешвар, Рагхунатх Сет тощо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Walker B. Hindu World: An Encyclopedic Survey of Hinduism. — New Delhi : Munshiram Manohar Lal, 1983. — P. 259.
  2. Leifer, Lyon (2005). How to Play the Bansuri: A Manual for Self-Instruction Based on the Teaching of Devendra Murdeshwar. Rasa Music Co. ISBN 0976621908. 

Посилання[ред. | ред. код]