Баня-Лука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баня-Лука

Бања Лука, Banja Luka
Banja Luka

Герб Прапор
Panorama Banja Luke.jpg
Основні дані
44°46′ пн. ш. 17°11′ сх. д. / 44.767° пн. ш. 17.183° сх. д. / 44.767; 17.183
Країна Боснія і Герцеговина
Регіон Баня-Лука
Засновано 6 лютого 1494
Населення 150.997 2013
Агломерація 195.692
Площа міста 1239 км²
Поштові індекси 78000
Телефонний код +387 051
Часовий пояс Центральноєвропейський літній час
Висота НРМ 163 м
Поділ міста 12 округів, 90 частин міста
Міста-побратими Україна Львів
Сербія Белград
Росія Москва
Італія Барі
Міська влада
Веб-сторінка www.banjaluka.rs.ba
Мер міста Ігор Радойчич

CMNS: Баня-Лука
Бања Лука, Banja Luka
на Вікісховищі

Ба́ня-Лу́ка — місто в північній Боснії над річкою Врбас, за 320 км від Белґрада, за 200 км від Заґреба, за 240 км від Сараєва. Населення 218 тисяч осіб (1996), зокрема близько 700 українців, які оселилися тут після 1900.

Історія міста[ред.ред. код]

Перша писемна згадка про Баня-Лука датується кінцем 15 століття. Баня-Лука 400 років перебувало під турецьким пануванням, було адміністративним центром боснійських земель. Наприкінці 19 століття пережило бурхливий розвиток економіки. 1969 зруйноване землетрусом. Перед розпадом Югославії Баня-Лука входила в десятку найбільших міст країни, після Сараєва була другим міським центром у Боснії. Під час війни 19921995 до Баня-Лука поселялися сербські біженці.

Після підписання Дейтонських мирних угод 1995 Баня-Лука стала столицею Боснії і Герцеґовини. Найбільший економічний центр у сербській Боснії. Розвинуте машинобудування, деревообробна, хімічна, взуттєва, тютюнова, целюлозна промисловість.

У 19141924 — осідок Апостольської Адміністратури для українців греко-католиків у Боснії. До 1945 працювало українське просвітнє товариство «Матиця».

У період Боснійської війни 1992-1995 років Баня-Лука не була прямо порушена військовими діями і не піддалася руйнувань, як багато інших міст колишньої Югославії. Багато в чому завдяки цьому великий і сучасний місто було обрано для поселення численними сербськими біженцями з Хорватії і центральних і південних регіонів Боснії і Герцеговини. Вони зайняли житло і робочі місця залишили місто боснійців і хорватів. У 1992 році відбувся відомий інцидент із загибеллю новонароджених дітей.

Населення[ред.ред. код]

За переписом населення 2013 року чисельність населення міста склала 150 997 осіб, громади - 199 191 чоловік.

Перед розпадом Югославії, Баня-Лука була десятим за величиною містом країни і другим (після Сараєва) міським центром в Боснії і Герцеговині. За переписом 1991 року, в Баня-Луці проживало близько 150 тисяч жителів. Майже половину з них (49%) становили серби. На частку хорватів і боснійців доводилося відповідно по 19 і 11% городян, і 16% югославів. Нині ж майже все населення міста представлено сербами, причому близько третини городян - біженці і вимушені переселенці.

Файл:Етнічкі састав Општіне Бања Лука 1991.jpg
Національний склад поселень в муніципалітеті Баня-Лука (1991). Серби (червоний), хорвати (синій), боснійці (зелений), югослави (фіолетовий), інші (жовтий), нежилі (чорний)

Національний склад (1991) Етнічний склад населення міста за переписом населення 1991 року:

  • Серби - 70 155 (49,03%)
  • Мусульмани - 27 689 (19,35%)
  • Хорвати - 15 700 (10,97%)
  • Югослави - 22 645 (15,82%)
  • інші, невизначеність і непізнані - 6890 (4,81%)

всього: 143 079

Транспорт[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

ЗМІ[ред.ред. код]

Телекомпанії[ред.ред. код]

  • Радіо і телебачення Республіки Сербської (РТРС, серб. Радіо-телевізіја Републіка Српске) - Телебачення Республіки Сербської[1]
  • Альтернативне телебачення (серб. Алтернатівна телевізіја)[2]
  • Бел канал
  • Телебачення Шимич (серб. Телевізіја Сіміћ)
  • Віком[3]

Радіостанції[ред.ред. код]

  • Радіо і телебачення Республіки Сербської (РТРС) - Радіо Республіки Сербської
  • Біг радіо
  • Уно радіо
  • Ніс радіо
  • ТМК / Оксиген [4]

та інші

Преса[ред.ред. код]

  • Глас Српске[5]
  • Незавісне Новинам[6]
  • Прес

Галерея[ред.ред. код]

Панорама[ред.ред. код]
Вночі у Баня-Луці[ред.ред. код]
Історія[ред.ред. код]
Кастел[ред.ред. код]
Мости[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

О. В. Мишанич Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — Київ, 2003., стор. 207

Примітки[ред.ред. код]