Баранников Олексій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Баранников Олексій Петрович
Народився 9 (21) березня 1890(1890-03-21)
Золотоноша
Помер 5 вересня 1952(1952-09-05) (62 роки)
Ленінград
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність філолог
Alma mater Київський університет
Галузь філологія
Заклад Східний факультет СПбДУ[d]
Вчене звання професор
Науковий ступінь академік Академії наук СРСР
Член Академія наук СРСР
Нагороди
Орден Леніна

Олексі́й Петро́вич Бара́нников (рос. Алексей Петрович Баранников; 9 (21) березня 1890(18900321), місто Золотоноша, тепер Черкаської області — 5 вересня 1952, Ленінград, нині Санкт-Петербург, Російська Федерація) — сходознавець-індолог. Кандидат філологічних наук (1935, без захисту). Професор (1923). Академік Академії наук СРСР (1938).

Біографія[ред. | ред. код]

1914 року закінчив слов'яно-руське, романо-германське та східне відділення історико-філологічного факультету Київського університету.

Досліджував індійські мови та літератури, мову, побут, фольклор циган. Перший вивчав діалекти циганської мови в Україні і вплив на них української мови.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В Черкасах існує провулок Олексія Баранникова[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Зіневич Н. Український контекст наукової біографії О.П. Баранникова // З любов’ю до народів: ювілейний збірник на пошану члена-кореспондента НАН України Всеволода Івановича Наулка з нагоди 80-річчя від дня народження. – К., 2013. – С.137-143