Баранников Олексій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баранников Олексій Петрович
Народився 9 (21) березня 1890(1890-03-21)
Золотоноша
Помер 5 вересня 1952(1952-09-05) (62 роки)
Ленінград
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Alma mater Київський університет
Галузь філологія
Вчене звання професор
Науковий ступінь академік Академії наук СРСР
Член Академія наук СРСР
Нагороди
Орден Леніна

Олексі́й Петро́вич Бара́нников (рос. Алексей Петрович Баранников; 9 (21) березня 1890(18900321), місто Золотоноша, тепер Черкаської області — 5 вересня 1952, Ленінград, нині Санкт-Петербург, Російська Федерація) — сходознавець-індолог. Кандидат філологічних наук (1935, без захисту). Професор (1923). Академік Академії наук СРСР (1938).

Біографія[ред.ред. код]

1914 року закінчив слов'яно-руське, романо-германське та східне відділення історико-філологічного факультету Київського університету.

Досліджував індійські мови та літератури, мову, побут, фольклор циган. Перший вивчав діалекти циганської мови в Україні і вплив на них української мови.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

В Черкасах існує провулок Олексія Баранникова[1].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Зіневич Н. Український контекст наукової біографії О.П. Баранникова // З любов’ю до народів: ювілейний збірник на пошану члена-кореспондента НАН України Всеволода Івановича Наулка з нагоди 80-річчя від дня народження. – К., 2013. – С.137-143