Баранцевич Зоя Федорівна

Зоя Баранцевич
рос. Зоя Баранцевич
Ім'я при народженні	Зоя Федорівна Баранцевич
Дата народження	1896
Місце народження	Москва, Російська імперія
Дата смерті	1 грудня 1952(1952-12-01)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	Російська імперія→  СРСР
Професія	актор
Роки активності	1914 — 1928
IMDb	ID 0053031
Зоя Баранцевич у Вікісховищі

Зо́я Фе́дорівна Баранце́вич (рос. Зоя Фёдоровна Баранцевич; 1896, Москва, Російська імперія — 1 грудня 1953, Москва, СРСР) — російська та радянська акторка, сценаристка та літератор.

Біографія

Зовсім юною Зоя Баранцевич почала виступати в провінційних і столичних антрепризах. Учениця К. О. Марджанова. Грала на сцені драматичного театру в Ростові-на-Дону.

Дебютувала в кіно 1914 року роллю Кітті у фільмі В. Гардіна «Анна Кареніна». Після цього акторка відразу ж здобула популярність, граючи переважно ролі молодих дівчат, схильних до самопожертви та містичних настроїв.

За 14-річну кінокар'єру Зоя Баранцевич знялася у понад сорока кінострічках, поставлених найкращими режисерами того часу, серед яких Петро Чардинін, Євгеній Бауер, О. Ханжонков, Б. Чайковський, О. Чаргонін, в кінопостановках П. Тімана і Торгового дому «Русь» та ін. У 1922—1927 роках працювала на кінофабриках ВУФКУ в Ялті і Одесі.

Окрім акторської гри в кіно, Зоя Баранцевич виступала і як кінодраматург, займалася літературною творчістю, писала сценарії, вірші та прозу.

З кінця 1920-х вимушено пішла з професії та служила на технічній посаді в правлінні Всеросійського Театрального Товариства. У 1939 році була акторкою Серпуховського драматичного театру.

Похована на 10 ділянці Ваганьковського кладовища.

Фільмографія

Зоя Баранцевич, головна героїня фільму «Привид блукає Європою» (1923)

• 1914 — Анна Кареніна — Кітті
• 1914 — Дівчина з підвалу
• 1915 — Дочка понівеченої Польщі
• 1916 — Біля блакитного озера
• 1916 — Син мій, де ти? — Кітті, вихованка Карнєєва
• 1916 — Смерч любовний — Вікта, дружина інженера Налковського
• 1916 — Казка синього моря — Єва, дочка виноградаря
• 1916 — О, ніч чарівна, повна млості… — Ліза, дочка Гарденіної від другого шлюбу
• 1916 — Ніна — Ніна Астаф'єва
• 1916 — Неллі Раїнцева — Неллі Раїнцева
• 1916 — Маріонетки року — Вікторія
• 1916 — Курсистка Таня Скворцова — Таня Скворцова
• 1916 — Хто занапастив? — Люба, дочка лісника
• 1916 — Життям зім'яті душі
• 1916 — Загадковий світ — Ванда
• 1917 — Чорне кохання — Агні
• 1917 — Сутінки — Ханка
• 1917 — Революціонер — дочка революціонера
• 1917 — Набат — Зоя, дочка Желєзнова
• 1917 — Княжна Лариса — княжна Лариса
• 1917 — Вдова — Маріанна
• 1918 — Настя-босячка — Настя
• 1918 — Тереза Ракен — Тереза Ракен
• 1918 — Поет і пропаща душа — Соня Муратова
• 1918 — Епізод любові — Ірина
• 1918 — Місс Мері — Мері Фалькленд
• 1919 — Чаша спокутування — Євгенія Олександрівна
• 1919 — Справжня жінка — Тесс д'Ербервіль
• 1919 — Ми вище за помсту (к/м) — дочка генерала
• 1919 — Любов завжди перемагає — Жанна д'Ора
• 1919 — Фауст
• 1919 — Два гусари — Ганна Федорівна Зайцева / її дочка Ліза
• 1919 — Герасим і Муму — праля
• 1919 — Володя і Володька
• 1919 — Доктор Паскаль
• 1920 — Останній вальс
• 1920 — На мужицькій землі
• 1920 — Народ — сам коваль свого щастя (к/м) — наречена
• 1921 — Все в наших руках — дружина Дем'яна
• 1922 — У вихорі революції — Клавдія, дочка Абаканова
• 1922 — Привид блукає Європою — імператриця
• 1923 — Отаман Хміль — Ганна Загаріна, дружина Георгія
• 1923 — Остання ставка містера Енніока — Кармен Редж, куртизанка
• 1923 — Той не злодій, хто не спійманий — Норіс, дружина Ніколо Орнано
• 1923 — Хазяїн чорних скель — Армела, божевільна жінка
• 1924 — Слюсар і канцлер — графиня Мітсі
• 1928 — Троє — дружина Журавкова

Сценарії

• 1916 — Чортове колесо
• 1916 — Хто занапастив?
• 1916 — Вмираючий лебідь
• 1916 — Казка синього моря
• 1916 — О, ніч чарівна, повна млості…
• 1916 — Легенда чорних скель
• 1916 — Маріонетки року
• 1916 — О, якби міг виразити в звуках…
• 1916 — Це було навесні
• 1917 — Дружина прокурора
• 1917 — Влада демона

Джерела

• Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с., 96 л. ил. с.(рос.)
• Миславський В. Н. Фактографічна історія кіно в Україні. 1896—1930. — Харків : «Дім Реклами», 2016. — Т. 2. — С. 22. — 50 прим. — ISBN 978-966-2149-56-2.(рос.)
• Бек-Назаров, А. И. «Записки актëра и кинорежиссёра» (М., 1965)
• Баранцевич З. Люди и встречи в кино // Кино и время. М., 1965. Вып. 4