Баранівка (Коростенський район)
| село Баранівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Малинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060130030053260 |
| Облікова картка | с. Баранівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1617 |
| Населення | 220 (2001) |
| Площа | 1,14 км² |
| Густота населення | 192,98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11618[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°52′29″ пн. ш. 29°13′21″ сх. д. / 50.87472° пн. ш. 29.22250° сх. д.Координати: 50°52′29″ пн. ш. 29°13′21″ сх. д. / 50.87472° пн. ш. 29.22250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
163 м |
| Водойми | річки Різня, Дідівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | пл. Соборна, 6-А, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601 |
| Карта | |
  Баранівка | |
 Баранівка | |
| Мапа | |
| |
Барані́вка — село в Україні, у Малинській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 220 осіб (2001). У 1923—54 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
Розташоване на лівому березі річки Різня, у яку впадає річка Дідівка. Біля села виявлено понад 40 давньоруських курганів[2].
У 1864 році в селі налічувалося 646 жителів: 608 православних, 30 католиків та 8 євреїв[3], у 1885 році — дворів 102, мешканців 736[4].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 297 осіб, з них: православних — 1 263, чоловіків — 650, жінок — 647[5].
У 1900-му році кількість жителів становила 1 047 осіб, з них: чоловіків — 528, жінок — 519[6], або 1 022 особи та 205 дворів[7].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 305 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 220 осіб[8].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 217 | 98.64% |
| російська | 3 | 1.36% |
| Усього | 220 | 100% |
Згадується в люстрації Житомирського замку 1754 року, як село при містечку Городище, що сплачувало 1 злотий і півтора гроші до замку та 4 злотих і 6 грошів — до скарбу[10].
В середині 19 століття — село за три версти від Пиріжків, між струмками Різнею та Дідівкою. Перебувало у власности п'яти поміщиків[3].
Відповідно до Географічного словника Польського королівства та інших слов'янських країн, в другій половині 19 століття село входило до складу Малинської волості Радомисльського повіту, розміщувалося над річкою Дідівка, в 39 верстах від м. Радомисль та 11 верстах від м. Малина. Належало до парафії с. Пиріжки. Землі — 2 413 десятин, здебільшого під лісами та болотами; належала багатьом власникам[11].
У 1885 році — село Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії, школа, постоялий будинок[4].
Станом на 1900-й рік — власницьке сільце Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії; належало поміщиці Магдалині Штермер. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, становила 45 верст, до волосної управи в містечку Малин, де знаходилась також найближча телеграфна та поштова станція — 12 верст, до найближчої пароплавної станції «Чорнобиль» — 81 верста.
Основним заняттям мешканців було рільництво, застосувалася трипільна сівозміна обробітку. Загальна кількість земель — 2 023 десятини: у власности поміщиці, котра господарство в маєтку вела самостійно, 178 дес., селян — 1845 десятин. У сільці було три вітряки та школа. Пожежна команда мала три бочки та чотири багри[6]. За іншими даними, селянам належало 1 812 дес. землі, інша власність — 1 233 дес. — належала раніше кільком власникам, згодом — Синельникову, після чого перейшла до двох селянських товариств, по 849 десятин. Село лежало над Різнею та Дідівкою, православна парафія — с. Пиріжки (за 3 версти)[7].
9 листопада 1921 р., під час Листопадового рейду, через Баранівку проходила Подільська група (командувач — Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки[12].
У 1923 році село увійшло до складу новоствореної Баранівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Малинського району Малинської округи; адміністративний центр ради. 11 серпня 1954 року, після ліквідації Баранівської сільської ради, село передане до складу Головківської сільської ради Малинського району Житомирської області.
5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», село передане до складу Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області[13].
У 2020 році територію та населені пункти Пиріжківської сільської ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Малинської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[14].
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 6 лютого 2020.
- ↑ Історично-географічний словник Малинщини. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012.
- ↑ а б Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся (російська) . Л. Похилевич. К.: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 188. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 30 грудня 2021.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. СанктПетербургъ. 1885. — V + 349 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 78. Процитовано 6 серпня 2022.
- ↑ а б Список населених місць Київської губернії (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 1141. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ а б Baranówka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 82. (пол.)
- ↑ Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 146. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Baranówka (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 104. (пол.)
- ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 133, 195, 550, 562. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
- Погода в селі Баранівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |