Беренгер-Рамон I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Баранґе Рамон І)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беренгер-Рамон І
Беренгер-Рамон І
Граф Барселонський
Попередник: Рамон Буррель I
Наступник: Рамон-Беренгер I
 
Народження: 1005
Смерть: 26 травня 1035
Барселона, Іспанія
Похований: Santa Maria de Ripolld
Династія: Барселонська династія
Батько: Рамон Боррель I
Мати: Ермесенда Каркасонська
У шлюбі з: Санча Кастильська
Гісела де Льюка
Діти: 4 синів і 2 доньки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Беренгер-Рамон І (Berenguer Ramon I , між 1004 і 1006 —26 травня 1035) — граф Барселони, Жирони, Осони у 10181035 роках. Прізвисько — Горбатий (el Corbat).

Біоргарфія[ред. | ред. код]

Походив з Барселонської династії. Син Рамона Борреля I, графа Барселони, Жирони, Осони, та Ермесінди де Каркассон. Був доволі молодим, коли у 1018 році втратив батька. У 1021 році оженився на представниці графства Кастилія.

Спочатку Беренгер-Рамон проявив себе як правитель слабкий і нерішучий, за якого почалося ослаблення графської влади. До його повноліття регентом була його мати, але і після 1023 року Ермесінда зберегла сильний вплив на сина. Політика примирення з арабами викликала невдоволення серед представників знаті, оскільки військові походи слугували для них джерелом багатства і слави. Владна і енергійна Ермесінда приборкувала баронів. 1018 року при підтримці Рожера I де Тосні організувала похід проти тайфи Денія, перемігши еміра останньої Муджахід аль-Амірі, який зобов'язався сплачувати данину.

Згодом став відомий як вельми розсудливий і миролюбний володар. У 1019—1023 роках за підтримки матері він відновив дружні відносини з Арменголєм II де Уржель, Гуго I де Ампурьяса, Гільєрмо I де Бесалу і Віфредом II де Серданья. 1023 року було укладено союз між Барселоною і Наваррою проти графства Тулузи. При цьому визнав зверхність Санчо III, короля Наварри. У 1023–1025 роках ці володарі обмірковували плани протидії як графам Тулузи, так й мусульманським емірам.

У 1025 році Беренгер-Рамон І підписав наказ, яким звільняв землевласників від податків. Водночас підтримував добрі стосунки з папою римським Бенедиктом IX і в 1032 році здійснив прощу до Рима. У 1027 році після смерті першої дружини оженився на онуці графа Вілфреда Волохатого.

Після смерті Беренгера-Рамона І його володіння були розділені між синами. Рамон-Беренгер отримав Барселону і Жирону до Льобрегат, Санчо — землі від Льобрегат до кордону з володіннями маврів (графство Панадес зі столицею в Улердула), а Гільєрмо — Осону.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Санча, донька Санчо I, графа Кастилії.

Діти:

  • Рамон-Беренгер I (1024—1076), граф Барселони і Жирони у 1035—1076 роках
  • Санчо (д/н—1058), граф Олердола

2. Дружина — Гісела де Льюка, донька Гіфреда ле Велю, очільника магістрату міста Балсарень.

Діти:

  • Гільєрмо (1028—д/н), граф Осони у 1035—1054 роках
  • Бернад-Беренгер (1029)
  • Клеменція (д/н), дружина Арменголя VII, графа Уржель
  • Сибілла (1035—1074), дружина Генріха Бургундського

Джерела[ред. | ред. код]

  • Adam J. Kosto, Making Agreements in Medieval Catalonia: Power, Order, and the Written Word, (Cambridge University Press, 2004), 31-32.
  • Rafael Altamira, Il califfato occidentale, in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 477—515.
  • Xavier Gil i Roman, Diplomatario de Ermesèn, condesa de Barcelona, Girona y Osona (c.991 — 1 de marzo de 1058), Universitat Autònoma de Barcelona, Barcelone, 2004, 649 p. (ISBN 84-688-6665-2)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Беренгер-Рамон I