Баран Володимир Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Володимир Данилович Баран
Народився 9 серпня 1927(1927-08-09) (90 років)
Дем'янів, Галицький район
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність археолог
Alma mater Львівський педагогічний інститут
Галузь археологія, слов'янознавство
Заклад Інститут археології НАН України
Вчене звання професор, член-кореспондент НАН України
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки — 1991

Володимир Данилович Баран (нар. 9 серпня 1927, с. Дем'янів, нині Галицького району Івано-Франківської області) — український історик, археолог. Доктор історичних наук, професор, Член-кореспондент НАНУ1995)[1]. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991).

Життєпис[ред.ред. код]

Понад 30 років (від 1969 ) очолював відділ археології слов'ян Інституту археології НАН України, створений за його ініціативою, та 10 років — відділ етнології Національного науково-дослідного інституту українознавства і всесвітньої історії. Був заступником директора Інституту археології у Києві, науковим керівником авторів 16 кандидатських та консультантом 6 докторських дисертаційних робіт.

Керував роботою багатьох археологічних експедицій, що досліджували пам'ятки давніх слов'ян та періоду Русі. Разом з німецькими археологами досліджував слов'янське городище Ольденбург (на півночі Німеччини біля кордону з Данією). Досліджував ранньослов'янські поселення в селах Рашків (Хотинський район Чернівецької області), Теремці (Кам'янець-Подільський район Хмельницької області), Зелений Гай Заліщицького та Івачів Горішній Тернопільського районів Тернопільської області. Вперше і дотепер єдині розкопані повністю слов'янські поселення Рашків І (80 жител VII-ІХ ст.), Рашків 3 (92 житла V—VII ст.).

Володимир Баран у 1979—1980 роках разом із студентами-істориками Івано-Франківського педагогічного інституту працював на археологічних розкопках між селами Бакота і Теремці у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Частина досліджених слов'янських поселень тепер під водами Дністровської ГЕС. На березі Дністра було знайдено поселення Празько-Корчацької археологічної культури (V—VII ст.) та Черняхівської культури (ІІІ — IV ст. н. е.) з усіма елементами побуту: житла, печі, господарські ями, знаряддя праці, бронзова фібула [2].

Праці[ред.ред. код]

Автор близько 400 наукових праць, з яких понад 20 індивідуальних та колективних монографій. Серед монографій:

  • «Ранні слов'яни між Дністром і Прип'яттю» (1972),
  • «Черняхівська культура» (1981),
  • «Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период» (російською мовою, Київ, 1990)
  • «Історичні витоки українського народу» (У співавторстві з Я. В. Бараном. 2005),
  • «Кий, Щек і Хорив, сестра їх Либідь та пракорені українського народу» (2007),
  • «У пошуках джерел українського народу. Вибрані наукові праці» (2011. У співавторстві з Я. В. Бараном. 50,2 ум.друк.арк.)
  • «У пошуках джерел українського народу» (2017. У співавторстві з Я. В. Бараном. 55,44 ум.друк.арк.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Член-кореспондент НАН України Баран Володимир Данилович
  2. Баран Володимир. Теремці — пам'ятка раннього середньовіччя на Дністрі // Хмельниччина: роки становлення та поступу. — Хмельницький, 1997. — С. 170—177.

Джерела[ред.ред. код]