Баран Володимир Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Данилович Баран
Народився 9 серпня 1927(1927-08-09) (91 рік)
Дем'янів, Галицький район
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність археолог
Відомий завдяки археологія, слов'янознавство
Alma mater Львівський педагогічний інститут
Науковий ступінь доктор історичних наук
Заклад Інститут археології НАН України
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки — 1991
Звання професор, член-кореспондент НАН України

Володимир Данилович Баран (нар. 9 серпня 1927, с. Дем'янів, нині Галицького району Івано-Франківської області) — український історик, археолог. Доктор історичних наук, професор, Член-кореспондент НАНУ1995)[1]. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991).

Життєпис[ред. | ред. код]

Понад 30 років (від 1969 ) очолював відділ археології слов'ян Інституту археології НАН України, створений за його ініціативою, та 10 років — відділ етнології Національного науково-дослідного інституту українознавства і всесвітньої історії. Був заступником директора Інституту археології у Києві, науковим керівником авторів 16 кандидатських та консультантом 6 докторських дисертаційних робіт.

Керував роботою багатьох археологічних експедицій, що досліджували пам'ятки давніх слов'ян та періоду Русі. Разом з німецькими археологами досліджував слов'янське городище Ольденбург (на півночі Німеччини біля кордону з Данією). Досліджував ранньослов'янські поселення в селах Рашків (Хотинський район Чернівецької області), Теремці (Кам'янець-Подільський район Хмельницької області), Зелений Гай Заліщицького та Івачів Горішній Тернопільського районів Тернопільської області. Вперше і дотепер єдині розкопані повністю слов'янські поселення Рашків І (80 жител VII-ІХ ст.), Рашків 3 (92 житла V—VII ст.).

Володимир Баран у 1979—1980 роках разом із студентами-істориками Івано-Франківського педагогічного інституту працював на археологічних розкопках між селами Бакота і Теремці у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Частина досліджених слов'янських поселень тепер під водами Дністровської ГЕС. На березі Дністра було знайдено поселення Празько-Корчацької археологічної культури (V—VII ст.) та Черняхівської культури (ІІІ — IV ст. н. е.) з усіма елементами побуту: житла, печі, господарські ями, знаряддя праці, бронзова фібула [2].

Праці[ред. | ред. код]

Автор близько 400 наукових праць, з яких понад 20 індивідуальних та колективних монографій. Серед монографій:

  • «Ранні слов'яни між Дністром і Прип'яттю» (1972),
  • «Черняхівська культура» (1981),
  • «Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период» (російською мовою, Київ, 1990)
  • «Історичні витоки українського народу» (У співавторстві з Я. В. Бараном. 2005),
  • «Кий, Щек і Хорив, сестра їх Либідь та пракорені українського народу» (2007),
  • «У пошуках джерел українського народу. Вибрані наукові праці» (2011. У співавторстві з Я. В. Бараном. 50,2 ум.друк.арк.)
  • «У пошуках джерел українського народу» (2017. У співавторстві з Я. В. Бараном. 55,44 ум.друк.арк.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Член-кореспондент НАН України Баран Володимир Данилович
  2. Баран Володимир. Теремці — пам'ятка раннього середньовіччя на Дністрі // Хмельниччина: роки становлення та поступу. — Хмельницький, 1997. — С. 170—177.

Джерела[ред. | ред. код]