Арсенич-Баран Ганна Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арсенич-Баран Ганна Василівна
Ганна і Іван Барани і Марія Фішер-Слиж.jpg
Ганна Арсенич Баран із сином Іваном і Марією Фішер-Слиж, липень 2006
Народилася 26 червня 1970(1970-06-26) (48 років)
Нижній Березів
Діяльність письменниця

Ганна Василівна Арсенич-Баран (*26 червня 1970(19700626) в селі Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської області) — українська письменниця, голова Чернігівської обласної організації НСПУ.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила філологічний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника.

З 1998 року живе в Чернігові.

Нині є старшим викладачем кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського.

Заступник голови (з 2011), голова (з 2016) Чернігівської обласної організації НСПУ[1].

З чоловіком — настоятелем П'ятницької церкви о. Мироном виховують сина Івана.[1]

Творчість[ред. | ред. код]

Є автором:

  • поетичних збірок «Рушник на калині» (1997), «Музика черемхи» (1998), «Розквітлий глід» (2001), «Тремтять гіацинти» (2003), «Обнадію весною» (2005),
  • книжок прози «Під райськими яблучками» (2001), «У понеділок все буде по-іншому» 92003), «Як зійде місяць» (2005), «Солодкі слова» (2010)
  • роману «Тиха вулиця вечірнього міста» (2005).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Чернігівських письменників очолила Ганна Арсенич- Баран. Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина". 

Посилання[ред. | ред. код]