Барбара Бранденбурзька
| Барбара Бранденбурзька | |
|---|---|
| нім. Barbara von Brandenburg | |
Нині на посаді | |
| Народився | 30 травня 1464 Ансбах, Франконський округ, Священна Римська імперія[1][2] |
| Помер | 4 вересня 1515 (51 рік) Ансбах, Франконський округ, Священна Римська імперія[1] |
| Похований | Гайльсброннський монастирd |
| Відомий як | король |
| Країна | |
| Батько | Альбрехт III Ахілл (курфюрст Бранденбурга) |
| Мати | Анна Саксонська |
| У шлюбі з | Владислав II Ягелончик, Henry XI of Głogówd і Henry XI of Głogówd |
Барбара Бранденбурзька (нім. Barbara von Brandenburg; 30 травня 1464, Ансбах — 4 вересня 1515, Ансбах) — королева Чехії та Угорщини.
Барбара була донькою бранденбурзького курфюрста Альбрехта III Ахілла від другого шлюбу з Анною Саксонською. 11 жовтня 1472 року у віці 8 років Барбара була видана заміж у Берліні за Генріха XI Глогувського, який був старший за неї на 30 років. Через чотири роки Генріх помер, дітей у пари не було.
У тому ж році Барбара вийшла заміж вдруге, за чеського короля Владислава II. Шлюб за дорученням відбувся у Франкфурті, Владислав розраховував за допомогою цього шлюбу отримати Глогувське князівство. Однак цього не вийшло, і Владислав, втративши інтерес до шлюбу, став будувати нові плани щодо одруження.
25 квітня 1492 року Барбара звільнила Владислава від усіх зобов'язань щодо шлюбу і написала до Риму проханням про розлучення. Владислав, відчуваючи себе вільним, одружився з Беатрисою Арагонською (вдовою угорського короля Матвія Корвіна), а Барбара хотіла вийти заміж за якогось Конрада фон Хейдека. Однак брати Барбари, не бажаючи допустити цього шлюбу, відвезли її до Плассенбурга, де вона і провела багато років в ув'язненні.
У 1493 році римський Папа призначив комісію для розслідування обставин другого одруження Владислава. 7 квітня 1500 року Папа Александр VI оголосив шлюб Владислава і Беатриси незаконним.
Похована в Хайльсброннськом монастирі під Ансбахом.