Барбро Юрт аф Урнес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барбро Юрт аф Урнес
швед. Barbro Hiort від Ornäs
Barbro Hiort af Ornäs.jpg
Ім'я при народженні Барбро Марґарета Еріксдоттер Юрт аф Урнес
Народилася 28 серпня 1921(1921-08-28)[1][2]
Гетеборг
Померла 28 листопада 2015(2015-11-28)[3][4][2] (94 роки) або 27 листопада 2015(2015-11-27)[1] (94 роки)
Стокгольм, Швеція
Національність шведка
Громадянство Flag of Sweden.svg Швеція[5]
Діяльність акторка театру, кіноакторка, телеакторка
Роки діяльності 1939—2006
Чоловік Ернст Натгорст-Бьос (1945—1972)
Фріц Белфрадж (1976—1983)
Партнер Ганс Уллберґ
Діти Йорґен (нар. 1947)
Томаса (нар. 1951)
Ернст (нар. 1960)
Батьки Ерік Юрт аф Урнес
Алма Ернсрем
IMDb nm0386113
Нагороди та премії

Commons-logo.svg Барбро Юрт аф Урнес у Вікісховищі?

Барбро Марґарета Еріксдоттер Юрт аф Урнес (швед. Barbro Margareta Eriksdotter Hiort af Ornäs; нар. 28 серпня 1921, Ґетеборґ, Швеція — пом. 27 листопада 2015, Стокгольм, Швеція) — шведська театральна, кіно та телеакторка. Володарка Призу за найкращу жіночу роль 11-го Каннського кінофестивалю за роль у стрічці Інґмара Берґмана «Біля витоків життя».

Життєпис[ред. | ред. код]

Барбро Юрт аф Урнес серед акторів «Телетеатру», сидить у другому ряді, третя ліворуч
Актори стрічки «Про всіх цих жінок». Барбро Юрт аф Урнес сидить, третя праворуч

Народилася 28 серпня 1921 року в Ґетеборзі, у сім'ї інженера-будівельника Еріка Юрт аф Урнеса та його дружини Алми Ернсрем. У молодому віці переїхав до Стокґольма та вступила в Торговий інститут імені Франса Шартауса[sv].

З 1943 по 1945 рік навчалася у Королівській драматичній школі при Королівському драматичному театрі.

У 1945—1947 роках Барбро Юрт аф Урнес була акторкою Королівського драматичного театру. Потім працювала у ріжних театрах Стокґольма: Новий театр (1947—1948), Васатеатерн (1948—1952 та 1955—1958), Театр Інтіма (1953—1954). У 1952—1953 роках працювала в театрі у Ґетеборзі. З 1964 до 1965 року була акторкою у Стокгольмському міському театрі.

З 1953 по 1962 рік працювала на телебаченні у «Телетеатрі». У 1970 році вона повернулася в Королівський драматичний театр.

Померла 27 листопада 2015 року в Стокґольмі[6].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Барбро Юрт аф Урнес була одружений з адвокатом Ернстом Натгорстом-Бьосом (1918—1988) з 1945 до 1972 роках. У подружжя було троє дітей: Йорґен (нар. 1947), Томаса (нар. 1951) та Ернст (нар. 1960)[7].

У 1976 році вона вийшла одружилася вдруге, з адвокатом Фріцом Белфражем (1917—1983). Шлюб розпався у 1983 році. Потім вона перебувала у стосунках з театральним актором Гансом Уллберґом (1920—1996)[8].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2005 ф Обраний[sv] Den utvalde бабуся
2000 с Джудіт[sv] Judith Аґнес Вальденґрен
1997 ф Сельма та Йоганна — дорожній фільм[sv] Selma & Johanna — en roadmovie бабуся
1996 с Будинок тіней[sv] Skuggornas hus Марія Ваґнер
1993 тф Розанна[sv] Roseanna бабуся
1991 ф Амелія Amelia Івонн, мати Ґеста
1991 ф Гольфістка мимоволі[sv] Den ofrivillige golfaren мати Стіґа-Гельмера Олссона
1989 с Шведські серця[sv] Svenska hjärtan Луїза
1985 с Вільні відносини[sv] Lösa förbindelser Белла
1984 с Паніка у крамниці[sv] Panik i butiken Марта
1981 кф Давай! Kom igen nu'rå! мати
1980 ф Подорож у товаристві 2 — Снігохід[sv] Sällskapsresan II — Snowroller мати Стіґа-Гельмера Олссона
1979 ф Я з дітьми[sv] Jag är med barn Ґрета, медсестра
1979 тф Нова людина[sv] Den nya människan вчителька
1975 ф Шампанегалопп[sv] Champagnegalopp мати Джека Армстронґа
1974 ф Сцени з подружнього життя Scener ur ett äktenskap фру Якобі
1973 ф Весілля[sv] Bröllopet Карін Лефґрен
1973 ф Брудні пальці[sv] Smutsiga fingrar мати Стефана
1971 ф Дотик[sv] Beröringen мати Карін
1970 с Червона кімната[sv] Röda rummet флу Гоман
1970 ф У жаху 1000 очей[sv] Skräcken har 1000 ögon Барбро, тітка Свена
1969 ф Мова кохання[sv] Ur kärlekens språk дружина
1969 ф Як ніч і день[sv] Som natt och dag Мадлен
1969 с Тримайте поліцію на вулиці[sv] Håll polisen utanför Даґні
1969 ф Єва — ізгой[sv] Eva — den utstötta Дженні Берґґрен
1969 ф Пристрасть[sv] En passion жінка уві сні
1968 ф Сором Skammen жінка у човні з біженцями
1968 тф Пігмаліон Pygmalion Ейнсфорд Гілл
1965 с Нікласони[sv] Niklasons Соня
1964 ф Закохана пара[sv] Älskande par Ліліан фон Пален
1964 ф Про всіх цих жінок[sv] För att inte tala om alla dessa kvinnor Беатріс
1961 тф Солодка молодь[sv] Ljuva ungdomstid Лілі Міллер
1961 тф Евридік Eurydike акторка
1961 ф Хлопчик на дереві[sv] Pojken i trädet мати Марі
1961 тф Дика качка Vildanden Місіс Сорбі, менеджерка гуртової торгівлі
1961 ф Повір мені, коханий![sv] Lita på mej, älskling! порадниця жінки
1958 ф Біля витоків життя Nära livet сестра Брита
1957 ф Дорога через Ско[sv] Vägen genom Skå Емма
1957 ф Як постелиш ...[sv] Som man bäddar… секретарка
1957 ф Гість у власному будинку[sv] Gäst i eget hus Лісен
1956 ф Семеро красивих дівчат[sv] 7 vackra flickor Адель Гелґрен
1953 ф Варавва Barabbas Марія Магдалина
1951 ф Граф Свенссон[sv] Greve Svensson Ґрета
1950 ф Поки місто спить[sv] Medan staden sover Рутан
1950 ф Наречена в оренду[sv] Fästmö uthyres Ґертруд Стенстрем
1949 ф Дівчина з третього ряду[sv] Flickan från tredje raden Даґмар Антонсон
1946 ф Молодь в небезпеці[sv] Ungdom i fara Біббі Ніклассон, журналістка
1943 ф Жінки у неволі[sv] Kvinnor i fångenskap Кадж Екман, вчителька у притулку

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Премія Номінація Стрічка Результат
1958 «Каннський кінофестиваль» Приз за найкращу жіночу роль «Біля витоків життя»[9] Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  3. http://www.aftonbladet.se/nojesbladet/film/article21847996.ab
  4. http://www.svd.se/barbro-hiort-af-ornas-avliden
  5. LIBRIS — 2018.
  6. Barbro Hiort af Ornäs avliden — blev 94 år «Nöje»(швед.)
  7. NATHORST-BÖÖS, ERNST C, advokat, Sthlm i Vem är Vem? / Stor-Stockholm 1962 / s 944.(швед.)
  8. Sveriges befolkning 1990. — Svensk arkivinformation (SVAR), Riksarkivet. — Ramsele, 2011. — ISBN 9789188366917.(швед.)
  9. Barbro Hiort af Ornäs Awards. «IMDb». 30 серпня 2017. Процитовано 4 жовтня2019. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]