Бардась Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бардась Сергій Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Бардась Сергій Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 1 лютого 1976(1976-02-01)
Катеринівка, Кіровоградська область
Смерть 5 вересня 2014(2014-09-05) (38 років)
Комінтернове
поховання: Кривий Ріг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Формування
17ОТБр.png
 17 ОТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Микола́йович Бардась (1 лютого 1976(19760201) — 5 вересня 2014) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Проживав у місті Кривий Ріг.

Призваний за мобілізацією у липні 2014 року. Солдат, механік-водій 2-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади.

Загинув поблизу села Комінтернове (Волноваський район). Перебував у списках зниклих безвісти.

Навесні 2015 року ідентифікований серед загиблих. 26 травня похований у Кривому Розі, в місті оголошено день жалоби по загиблих Сергію Бардасю та Олегу Булатову.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 18 травня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 18 травня року № 216/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]