Баришева Наталія Здиславівна
| Баришева Наталія Здиславівна | |
|---|---|
| Народилася |
22 липня 1946 (77 років) Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | балерина, балерина |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
| Вчителі | Семенова Марина Тимофіївна |
| Заклад | Одеський театр опери та балету |
| Нагороди |
  |
Наталія Здиславівна Ба́ришева (нар. 22 липня 1946, Одеса) — українська балерина, педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 22 липня 1946 року в місті Одесі. 1962 року закінчила Одеську балетну школу. Протягом 1963—1989 років — провідна солістка Одеського театру опери та балету. У 1984 році закінчила Державний інститут театрального мистецтва у Москві за фахом «педагог-балетмейстер»[1] (клас Марини Семенової).
Протягом 1986–1994 років та від 2000 року — балетмейстер-репетитор, у 1995–1999 роках — художній керівник балету Одеського театру опери та балету. Одночасно з 1997 року — завідувач відділу хореографії Одеського училища культури та мистецтва.
Творчість[ред. | ред. код]
- Кармен («Кармен-сюїта» Жоржа Бізе — Родіона Щедріна);
- Саррі («Стежкою грому» Кари Караєва);
- Одетта–Оддилія, Аврора («Лебедине озеро», «Спляча красуня» Петра Чайковського);
- Анна («Анна Кареніна» Родіона Щедріна);
- Нікія, Кітрі («Баядерка», «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса);
- Дездемона («Отелло» Олексія Мачаваріані);
- Егіна і Фрігія («Спартак» Арама Хачатуряна);
- Раймонда, Жізель («Раймонда», «Жізель» Олександра Глазунова);
- Фея, Перо, («Попелюшка», «Підпоручик Кіже», Сергія Прокоф'єва);
- Конделас («Любов-чарівниця» Мануеля де Фалья);
- Жаклін («Я ім'я твоє пишу» Франсіса Пуленка);
- Фані («Великий вальс» Йоганна Штрауса);
- Зарема («Бахчисарайський фонтан» Бориса Асафьєва).
- знялась у кінофільмах
- 1985 — «Маскарад» (фільм-балет);
- 1996 — «Властивості дев'ятки» (короткометражний)[1].
З трупою Одеського театру опери і балету гастролювала в Канаді, В'єтнамі, Іспанії, Італії, Китаї, Фінляндії, Єгипті, Португалії, Болгарії, Греції та інших країнах[1].
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Народна артистка УРСР з 1979 року;
- Почесне звання «Жінка десятиліття» в номінації «Культура і мистецтво» (2000)[1];
- Золота медаль «Незалежність України» (2003)[1];
- Орден княгині Ольги III ступеня (2007)[1][2];
- Почесна відзнака Одеського міського голови «Трудовая слава» (розпорядження Одеського міського голови № 915-01 р від 28 серпня 2013 року)[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Кіно-театр.ру. [Архівовано 19 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Офіційний сайт Одеси. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 7 березня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 49. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Станішевський Ю. О. Баришева Наталія Здиславівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
|
