Баришівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баришівський район
Baryshivskiy rayon gerb.png Baryshivskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Київська область
Код КОАТУУ: 3220200000
Утворений: 1965
Населення: 36 038 (на 1.2.2016)
Площа: 957.6 км²
Густота: 38.6 осіб/км²
Тел. код: +380-4476
Поштові індекси: 07500—07571
Населені пункти та ради
Районний центр: Баришівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 25
Смт: 1
Села: 38
Селища: 0
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, пл. Леніна, 1, 5-15-53
Веб-сторінка: Баришівська РДА
Голова РДА: Плис Ніна Михайлівна
Голова ради: Акулінін Сергій Вікторович

Commons-logo.svg Баришівський район у Вікісховищі

Координати: 44°30′00″ пн. ш. 33°36′00″ сх. д. / 44.5000417° пн. ш. 33.6000333° сх. д. / 44.5000417; 33.6000333

Ба́ришівський райо́н — район України на сході Київської області України. Населення становить 36 537 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району — 957,6 км², або 3,4 % території Київщини. Районний центр — Баришівка.

Історія[ред.ред. код]

Історія Баришівщини тісно пов'язана із драматичною історією України. Пращури краю захищали свою незалежність у битвах із Золотою ордою, литовськими феодалами та польською шляхтою. Гучною хвилею прокотились по баришівський землі на­родні повстання під проводом Северина Наливайка, Павлюка й Острянина.

Ось кілька версій походження назви селища. Відомий історик А. В. Стороженко пов'язував її з літописним Баручем, що вперше згаданий у 1125—1126 рр. Інші дослідники подають відо­мості про існування на місці сучасної Баришівки володіння київсько­го князя Бориса (XI ст.) — Борисівки, в народній вимові Ба­ришівки (сусідній Бориспіль місцеве населення називає Баришпіль).

У XII ст. Баришівка зазнала спустошливого нападу монголо-татар. Відбудували її у другій половині XVI ст. козаки, втікачі-се­ляни й ремісники з Ходорова, Ржищева, Дивини та інших міст і сіл Правобережжя. У літописах XVII ст. Баришівка згадується як важливий укріплений пункт. Місцеві жителі брали участь у се­лянських повстаннях під проводом Тараса Трясила.

У 1843 р. селище відвідав Тарас Шевченко. Поет оглянув роз­копаний курган, який, до речі, зберігся до наших часів і знахо­диться біля міста Березань.

Типовий краєвид для Баришівського району: родючі поля, худоба на випасі, захопливий пташиний спів. Недарма споконвіку славилися ці землі: тут збирали мед, здобували торф, навіть зай­малися виробництвом шовку!

Церкви Баришівського району вишукані. Архітектурі церков сіл Гостролуччя та Селище можуть позаздрити навіть храми великих міст! Багато віків тому (II тис. до н. є. — II ст. н. є) на місці сучасного Селища жили люди, про що свідчать археологічні знахідки, і такий факт також дає право цій місцевості пишатися своїм минулим.

Переселенцями з Правобережної України, які тікали сюди від гніту феодалів, на початку XVII ст. було засновано місто Березань. Уперше воно згадується в ділових паперах Київського воєводства за 1616 р.

Березань розташована в східній частині Київської області на р. Недрі, лівій притоці Трубежа. Назву поселенню дали, мабуть, березові гаї, що були тоді в цій місцевості. І нині в місті багато берези, що прикрашає та ро­бить неповторними його краєвиди.

Перебуваючи в Березані у 1843 р. Тарас Шевченко, написав вірша «Розрита могила». Поштовх для створення цього вірша дали враження від відвідання розкопок кургану, що проводилися на той час. Залишки кургану можна по­бачити і тепер.

Місцеві краєзнавці демонстру­ють місце, де Кобзар писав вірш, обґрунтовуючи своє твер­дження відповідними знахідками (під час зливи в центрі Березані, на місці колишньої садиби, господар якої саме й запрошував у 1843 р. Шевченка до себе, відкрилося провалля, де знайшли де­рев'яні залишки будівлі), зробленими останніми роками.

Протягом 37 років Березань була районним центром, а з 30 червня 1994 р. їй надано статусу міста обласного підпоряд­кування. Територія населеного пункту Березань — 0,33 км², що становить 0,12 % загальної площі Київської області.

У місті працює краєзнавчий музей, в якому є зал з незви­чайною експозицією, яка відтворює різноманіття флори та фауни цього куточка Київської області. Тут можна не тільки побачити рідкісних на наш час тварин, але й почути голоси природи, які записані на магнітофоні і супроводжують екскурсії.

Транспорт[ред.ред. код]

Районом проходить декілька важливих транспортних магістралей, серед них автошлях E40М03.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 25 сільських рад, які об'єднують 39 населених пунктів і підпорядковані Баришівській районній раді. Адміністративний центр — смт Баришівка[1].

Броварський район Чернігівська область Чернігівська область
(Бобровицький район)
Згурівський район
Gray compass rose.svg Яготинський район
Бориспільський район Переяслав-Хмельницький район

Населення[ред.ред. код]

Міське населення становить 11,3 тис. чоловік, сільське — 29,7 тис. чоловік. Кількість пенсіонерів: 12800 чоловік, що становить 31,1 % від загальної кількості населення району. Щільність проживання становить 42,9 чол./км², народжуваність — 4 чол. на 1000 жителів, смертність — 15 чол. на 1000 жителів, природне скорочення населення (на 1000 жителів) — 11 чоловік.

Основна національність — українці. Національний склад населення:

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Баришівського району було створено 36 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,91 % (проголосували 21 483 із 31 636 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,66 % (13 676 виборців); Юлія Тимошенко — 14,63 % (3 144 виборців), Олег Ляшко — 9,73 % (2 090 виборців), Анатолій Гриценко — 4,46 % (959 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,78 %.[2]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]