Баркарола (Шопен)
Зовнішній вигляд
| Баркарола | |
|---|---|
| фр. Barcarolle, en fa dièse majeur, pour piano[1] | |
| Композитор | Фридерик Шопен[1] |
| Жанр | Баркарола і piano piece in one movementd |
| Каталог | C 6[2] і B 158[2] |
| Створено | 1840-ві[1] |
| Тональність | Фа-дієз мажор |
| Інструментування | фортепіано |
| | |
Баркарола Fis-dur op. 60 Фредерика Шопена — фортепіанний твір, написаний у 1845–1846 роках, того ж року й виданий. В цьому творі Шопен звертається до жанру баркароли — пісні венеційських гондольєрів, що в XIX столітті надихнула багатьох видних композиторів, зокрема Ф. Мендельсона, Ф. Ліста чи Ґ. Форе.
Часто звертається увага на спорідненість Баркароли з ноктюрнами, a також Колисковою op. 57.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баркарола (Шопен)
- Аналіз [Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.] на сервісі Chopin: Poeta fortepianu [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |