Баров Євген Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Євген Ігорович Баров
Народився 2 липня 1948(1948-07-02) (69 років)
с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст
Відомий радіожурналіст, публіцист
Alma mater Львівський університет
Нагороди
Заслужений журналіст України

Євген Ігорович Баров (нар. 2 липня 1948, с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області) — український радіожурналіст, публіцист. Син Ігоря Барова. Заслужений журналіст України (2004). Член НСЖУ (1981).

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1979, нині національний університет).

Працював у м. Тернопіль: робітником заводу «Електроарматура» (нині ВО «Ватра»), галантерейної фабрики «Подолянка».

Від 1968 — в редакції Тернопільського обласного радіо: звукооператор, технік облтелерадіокомбінату, кореспондент редакції вістей (1974). Від 1986 — власний кореспондент Українського радіо (нині Національна радіокомпанія) в Тернопільській області.

Автор і ведучий інформаційно-музичної передачі «А у нас, на Тернопіллі» на каналі «Промінь» Українського радіо (1992-2006, у прямому ефірі — понад 500 передач). Автор статей у мысцевій пресі, слів до пісень, зокрема, Василя Дунця «Запізніла любов»[1], «Сонячні веснянки»[2] та інших.

Відзнаки[ред.ред. код]

  • секретаріату НСЖУ,
  • Міністерства надзвичайних ситуацій,
  • «Людина року» на Тернопільщині ( 2008).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Запізніла любов // Українські пісні.
  2. Сонячні веснянки // Українські пісні.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]