Баррос-Бланкос (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
густота населення
ісп. Barros Blancos

Координати 34°45′15″ пд. ш. 56°00′15″ зх. д. / 34.75416666669477195° пд. ш. 56.00416666669477195° зх. д. / -34.75416666669477195; -56.00416666669477195Координати: 34°45′15″ пд. ш. 56°00′15″ зх. д. / 34.75416666669477195° пд. ш. 56.00416666669477195° зх. д. / -34.75416666669477195; -56.00416666669477195

Країна Уругвай Уругвай
Департамент Канелонес
Муніципалітет Баррос-Бланкос
Прізвисько Capitán Juan Antonio Artigas
Дата заснування 1940
Висота центру 20 м
Населення 31 650  (2011)
Катойконім кат. barrosblanquense
Часовий пояс UTC-3
Телефонний код +598 2
Поштовий індекс 91001
OSM 1625171 ·R (Канелонес)
Офіційний сайт barrosblancos.com.uy
густота населення. Карта розташування: Уругвай
густота населення
густота населення
густота населення (Уругвай)
Мапа
Див. також: Баррос

Баррос-Бланкос (ісп. Barros Blancos) — місто у східній частині Уругваю, у департаменті Канелонес, що на сході від столиці країни Монтевідео. Адміністративний центр однойменного муніципалітету.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване уздовж шляху № 8, що веде із Монтовідео до Пандо. За своєю суттю Баррос Бланкос є південним заходом продовженням міської території міста Пандо.

Історія[ред. | ред. код]

25 червня 1976 місто було перейменоване на Гуан-Антоніо-Артігас. 11 червня 2011 місту була повернена назва Баррос-Бланкос[1].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно даних на 2011 населення складає 31 650 людей [2].

Рік Населення
1963 5324
1975 8311
1985 10 585
1996 13 464
2004 13 553
2011 31 650

Джерело: Instituto Nacional de Estadística de Uruguay[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ley Nº 18.136. República Oriental del Uruguay, Poder Legislativo. 2007. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 6 вересня 2012.
  2. Censos 2011 Cuadros Canelones. INE. 2012. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 25 серпня 2012.
  3. Statistics of urban localities (1963–2004) (see also "Juan Antonio Artigas") (PDF). INE. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2012. Процитовано 6 вересня 2012.