Бартоломео Колумб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бартоломео Колумб
італ. Bartolomeo Colombo
ісп. Bartolomé Colón
Бартоломео Колумб
Прапор
1-й Аделантадо Індій
червень 1496 (22 липня 1497) — 1504 (11 грудня 1514)
Попередник: Започаткована
Наступник: Педро де Естопіньян і Віруес
 
Народження: 13 вересня 1461(1461-09-13)
Генуя, Flag of Genoa.svg Генуезька республіка
Смерть: 11 грудня 1514(1514-12-11) (53 роки)
Консепсьйон-де-ла-Вега, Еспаньйола, Banner of arms crown of Castille Habsbourg style.svg Кастильська корона
Громадянство: Іспанія
Батько: Доменіко Коломбо[d]
Мати: Сузанна Фонтанаросса[d]

Медіафайли у Вікісховищі?

Бартоломео Колумб (італ. Bartolomeo Colombo, ісп. Bartolomé Colón; 14611514) — молодший брат Христофора Колумба. Був в 1490-х роках його заступником з титулом аделантадо. Заснував найстаріше місто Нового світла — Санто-Домінго.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в Республіці Генуя, в 1470-х роках Бартоломео був картографом у Лісабоні, головному центром картографії того часу. Разом зі своїм братом Христофором, заснував так звану «Індійську компанію», які відстоювала план відкриття альтернативного (західного) шляху торгівлі з Індією.

Можливо, він брав участь в експедиції Бартоломеу Діаша до мису Доброї Надії між 1487 і 1488 роками.

У 1489 році він відправився до Англії, щоб звернутися за допомогою до Генріха VII для виконання експедиції. Бартоломео був захоплений піратами, але згодом його висадили в Англії, хоч і в знедоленому стані, внаслідок цього при поданні пропозиції його було сприйнято несприязливо. Пізніше він шукав допомоги при дворі французького короля Карла VIII, але знову без успіху. Тим часом його брат Христофор був у Кастилії, намагаючись переконати Ізабеллу I Кастильську і Фердинанда II Арагонського, підтримати експедицію.

Новий світ[ред. | ред. код]

Дізнавшись про відкриття брата, Бартоломео в 1493 році поспішив йому назустріч в Іспанію, але Христофор вже відплив в свою другу подорож. Фінансований короною, яка надала йому невеличкий флот, Бартоломео відправився слідом за ним на острів Еспаньйолу і пробув там губернатором шість з половиною років (1494—1500) маючи титул аделантадо, під час відсутності брата, який у червні 1496 повернувся до Іспанії після другої поїздки.

Між 1496 і 1498 роками Бартоломео Колумб досліджував гирлі річки Озама, на південному узбережжі острова і заснував місто Нова Ізабелла, на східному березі річки Озама, яке було спустошено циклоном і відновлено у 1502 році вже на протилежному березі річки. Губернатор Ніколас де Овандо, перейменував його у Санто-Домінго-де-Гусман, на честь святого Домініка (Гусмана). Це місто, Санто-Домінго, зараз є столицею Домініканської Республіки.

У 1497 році, за відсутності брата, вибухнуло повстання під керівництвом Франсіска Рольдана. Повсталі були незадоволені тим, що не отримали свої виплати. Спробувавши отримати каравелу, що знаходилася в порту, Ролдан і його люди сховалися в глибині острову. Повернувшись до Санто-Домінго в серпні 1498 року, Христофор Колумб дійшов згоди з Ролданом, послав обидва його повідомлення до Іспанії.

Але згодом все ж виникли нові зіткнення, з Ролданом. Бартоломео Колумбом було ув'язнено шістнадцять бунтівників. За таких обставин Франсіско де Бобаділья прибув на острів 23 серпня 1500 року, на посаду слідчого судді і губернатора Еспаньйоли.

Арешт[ред. | ред. код]

Коли Бобаділья прибув до Санто-Домінго, там був лише Дієго (Джакомо) Колумб. Через два дні Бобаділья, надав вимогу Дієго звільнити ув'язнених. Але Дієго Колумб відмовився визнати його авторитет, стверджуючи, що титул адмірала його брата був вище. В наслідок цього Бобаділья наказав ув'язнення його і конфіскувати майно братів.

Укріпившись у фортеці, Бобаділья випустив ув'язнених і розпочав таємне розслідування, в якому брали участь всі вороги Колумба.

У вересні, на прохання Бобаділья, Христофор Колумб з'явився в Санто-Домінго і написав своєму братові Бартоломео, який перебував у Джарагуа, а Ролдан придушив повстання, щоб він мирно пішов до Санто-Домінго і підкорився наказу слідчого. Як тільки він прибув до Санто-Домінго, він був ув'язнений разом зі своїми братами і відправлений разом з ними до Іспанії на початку жовтня 1500 року.

Королівське прощення і повернення до Нового Світу[ред. | ред. код]

25 листопада вони прибули до Іспанії, і залишалися ув'язненими, поки королі не дізналися про це і не наказали їх звільнити і надати по дві тисячі дукатів[1]. 17 грудня 1500 року вони були прийняті католицькими королями в Гранаді.

Після королівського помилування Бартоломе знову супроводжував свого брата Крістобала на останніх чотирьох поїздках (1502—1504). У 1506 році він поїхав до Риму, щоб попросити підтримку ордену Єронимоса та самого папи Юлія II, якому він взяв копію листа, який його брат написав королю Фердинану в 1503 році, розповідаючи про його останні дослідження. Операція мала певний успіх, тому що папа писав арагонському монарху, а листи кардинала Сіснероса хвалили сім'ю Колону. Кардинал, який тоді був регентом Кастилії, закликав його поважати капітуляції і привілеї нового адмірала Дієго Колона14.

Після того, як суд виправдав Христофора Колумба від усіх звинувачень, корона фінансувала четвертий і останній рейс Христофора Колумба до Вест-Індії (1502—1504). Бартоломео супроводжував свого брата на останньому шляху до Нового Світу. Бартоломео залишили з гарнізоном біля річки Белен (територія сучасної Панами). Там на загін Бартоломео напав вождь місцевого племені гуаймі, Кібіан.

У 1506 році Бартоломео відправився до Риму, щоб попрохати підтримки ордену Єроніму та самого папи Юлія II, якому він взяв копію листа, який його брат написав королю Фердинану в 1503 році, розповідаючи про його останні дослідження. Операція мала певний успіх, тому, що папа писав арагонському королю, а листи кардинала Сіснероса хвалили родину Колумбів. Кардинал, який тоді був примасом Кастилії, закликав короля поважати привілеї нового адмірала Дієго Колона[2].

Після смерті Христофора Колумба в Іспанії (1506 рік)і, Бартоломео повертається до Антильських островів в 1509 році, супроводжуючи свого племінника Дієго. Бартоломео швидко повертається до Іспанії, коли король підтвердив права Бартоломео на острів Мона біля Пуерто-Рико.

Смерть і поховання[ред. | ред. код]

Нарешті Бартоломе Колон помер 11 грудня 1514 року в місті Консепсьйон-де-ла-Вега на острові Еспаньйола, залишивши як єдиного спадкоємця свого племінника Дієго Колона. Він був похований у монастирі Сан-Франсіско-де-Санто-Домінго[3], першому монастирі, на острові[4].

Поховання згадується другим адміралом Дієго Колоном у його заповіті від 9 вересня 1523 року.

Родина[ред. | ред. код]

Народився в родині Доменіко Колумба (1418—1496) та Сузанни Фонтаннароси. Родина мала дітей: Христофора (1451—1506), Джованні Пелегріна (помер до 1477 року), Бартоломео, Бьянкелла (1464 р.н.), Джакомо (1468—1515)

Відомо, що Бартоломео Колумб мав позашлюбну дочку, на ім'я Марія, яка народилася в 1508 році.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bartolomé de las Casas, Historia de las Indias, vol. II, pág. 512.
  2. Gil, Juan; Varela, Consuelo (1989). Cartas particulares a Colón y Relaciones coetáneas. Alianza Universidad. pp. 322—325.
  3. Romero de Solís, Pedro, y Graciela Fernández de Bobadilla Coloma (op. cit., p. 171, año 1992).
  4. Romero de Solís, Pedro, y Graciela Fernández de Bobadilla Coloma (op. cit., p. 171, año 1992).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Mascarenhas Barreto, Augusto, O Português. Cristóvão Colombo Agente Secreto do Rei Dom João II, ed. Referendo, Lisboa, 1988. English: The Portuguese Columbus: secret agent of King John II, Palgrave Macmillan, ISBN 0-333-56315-8
  • Varela, Consuelo, La caída de Cristóbal Colón. El juicio de Bobadilla, Editorial Marcial Pons, Madrid, 2006, ISBN 84-96467-28-7
  • Оксана Лущевська про Христофора Колумба, Джона Ньюбері, Чарльза Дарвіна, Дніпрову Чайку, Перл Сайденстрікер Бак] / Оксана Лущевська. — К. : Грані-Т, 2010. — 93 с. : іл. — (Життя видатних дітей). — 2000 экз. — ISBN 978-966-465-320-3